Народився 13 лютого 1963 року у Дніпропетровську.
Здобув освіту інженера-металурга у Дніпропетровському металургійному інституті.
Коломойський не любить публічності і є одним із найбільш закритих для сторонніх поглядів українських олігархів.
Відомо, що бізнесмен одружений та має двох дітей.
Дружина Ігоря Коломойського Ірина Михайлівна виховувалася в простій родині, навчалася в педагогічному училищі в Дніпрі, після закінчення якого відразу пішла працювати в школу вчителькою. Дівоче прізвище Ірини Коломойської – Чигрина.
10 березня 1985 року у подружжя народилася донька Анжеліка.
Дівчина жила і навчалася в Дніпрі, а потім переїхала до Женеви (Швейцарія), має диплом економіста, працює в галереї.
У 2011 році Анжеліка Коломойська вийшла заміж за ізраїльського бізнесмена Олега Бокоєва, з яким познайомилася під час навчання в Женеві, а у 2020 році народила двійню. Однак цей шлюб був недовгим.
Син Григорій (Грегорі), який народився у 1999 році, займається баскетболом, навчався у Клівлендському університеті (США) на спеціальності спортивний менеджмент. Має швейцарський паспорт.
Сам Ігор Коломойський у грудні 2018 року повідомив в інтерв'ю Дмитру Гордону, що його син займається баскетболом:
«Грає у команді першого дивізіону студентської ліги NCAA. Ще не у стартовому складі, але у першій заявці», – сказав він. У 2019 році син Коломойського перейшов у БК "Дніпро".
У Грегорі є швейцарський паспорт і багато хто вказує його громадянином Швейцарії. В анкеті на сторінці студентської команди його місто народження – Женева.
За деякими даними, підприємництвом почав займатися ще у 1985 році. За 20 років Коломойський побудував могутню промислово-фінансову імперію, одну з найпотужніших та найвпливовіших в Україні. Вважається, що він грає першу скрипку в групі, що умовно називається Приват - як за ступенем участі у прийнятті рішень, так і за часткою власності. В активах групи - кілька відомих банків, металургійні та феросплавні заводи, гірничо-збагачувальні комбінати, ряд підприємств ПЕК (нафтовидобувних, нафтопереробних та реалізують готові нафтопродукти). Серед найбільш відомих структур: один із найбільших банків ПриватБанк, підприємства Укрнафта, Нафтохімік Прикарпаття, Приватінтертрейдинг (монополіст на ринку марганцевої руди України).
У грудні 2016 року ПриватБанк було націоналізовано, 100% акцій перейшли до міністерства фінансів. Колишній власник поступився акцією за 1 грн, на момент передачі було оголошено, що додаткова емісія становитиме 116 млрд грн.
Також у сфері інтересів Коломойського опинився футбол, він був власник клубів "Дніпро" (Дніпро) та мав інтерес у "Кривбас" (Кривий Ріг).
З 1998 року Коломойський входить до складу опікунської ради Дніпропетровської єврейської громади. У 2008 році він став президентом Всеукраїнської спілки єврейських громадських організацій "Об'єднана єврейська громада України". У 2010 році був обраний на п'ять років президентом Європейської ради єврейських громад (ECJC). Однак у жовтні 2014 року російській газеті Известия представники ЄСЕО повідомили, що після 2011 року зв'язок із ним перервався і він не перебуває в організації. У 2011 році на п'ять років був обраний президентом Європейського єврейського союзу (EJU), створеного для координації діяльності єврейських громад Європи.
Ім'я Коломойського нерідко фігурує у бізнес-конфліктах. Один з таких прикладів – конфлікт з Віктором Пінчуком, зятем експрезидента Леоніда Кучми, з приводу Нікопольського заводу феросплавів. Ще один – судова суперечка з Олександром Роднянським, співвласником телеканалу 1+1 щодо права власності на 70% цього прибуткового медіабізнесу.
2 березня 2014 року указом в.о. президента України Олександра Турчинова призначений головою Дніпропетровської обласної державної адміністрації, змінивши на цій посаді Дмитра Колесникова.
У червні 2014 року запропонував поставити на кордоні з росією стіну у вигляді двометрової сітки з колючим дротом. Також запропонував націоналізувати власність проросійських олігархів, які підтримують "днр" та "лнр", а потім передати її під управління спеціально створеного акціонерного товариства, а акції роздати учасникам антитерористичної операції на сході України.
Коломойський допомагав полку національного захисту Дніпропетровської області, фінансово - добровольчим батальйонам територіальної оборони Міністерства оборони України та добровольчим спецбатальйонам МВС України, що формувалися за прискореною програмою підготовки з проукраїнських громадян. Коломойський також фінансував низку власних добровольчих збройних формувань, таких як батальйони "Штурм" та "Дніпро". Крім цього, Коломойський запровадив практику виплати грошової винагороди у розмірі $10 тис за кожного захопленого представника "днр" та "лнр".
19 березня 2015 року Верховна Рада ухвалила закон про акціонерні товариства. Одним із ключових підприємств, на яке вплинуло ухвалення цього законопроєкту, є Укрнафта, в якому міноритарії багато разів блокували проведення загальних зборів, зміну менеджменту та виплату дивідендів. Менеджмент Укрнафти контролював Коломойський.
Того ж дня було усунено з посади голову Укртранснафти Олександра Лазорка. На захист Лазорка став Коломойський, прибувши вночі з озброєними людьми до офісу держкомпанії. Журналісти, які чекали під будівлею, намагалися дізнатися у Коломойського, що він там робив, проте голова ДніпроОДА відповідав їм у досить грубій формі, за що згодом отримав догану від президента Порошенка за недотримання етики держслужбовця. За кілька днів невідомі обнесли ґратами вхід до будівлі Укрнафти, після того, як Коломойський повідомив, що готується рейдерське захоплення компанії.
24 березня 2015 року президент Петро Порошенко задовольнив заяву Ігоря Коломойського про відставку з посади голови Дніпропетровської ОДА.
У липні 2022-го президент Володимир Зеленський, ймовірно, позбавив Коломойського українського громадянства. У реєстрі Державної міграційної служби для перевірки паспортів його паспорт значиться як недійсний. У мережу потрапила нібито копія відповідного указу президента.
У 2021 році стало відомо, що США запровадили санкції проти Коломойського за звинуваченнями у корупції. Окрім самого підприємця, під обмеження потрапили члени його родини. Про це заявив держсекретар США Ентоні Блінкен.
“Сьогодні я оголошую про внесення до списку санкцій олігарха та колишнього державного чиновника України Ігоря Коломойського за його причетність до значної корупції. Як голова Дніпропетровської обласної державної адміністрації України з 2014 по 2015 рік, Коломойський брав участь у корупційних діяннях, які підривали верховенство права та довіру української громадськості до демократичних інститутів», – заявив Блінкен.
Також у США заявили про те, що Коломойський "нескінченно намагався підірвати демократичні процеси та інституції в Україні". Окрім підприємця, під санкції потрапили його дружина, донька та син.
2 вересня 2023 року СБУ та БЕБ провели обшук вдома вКоломойського у рамках розслідування, яке стосується компаній Укртатнафта та Укрнафта. Згодом Служба безпеки вручила Коломойському підозру за двома статтями Кримінального кодексу України: ст. 190 (шахрайство) та ст. 209 (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом). Того ж дня Шевченківський суд міста Києва обрав запобіжний захід Коломойському і взяв його під варту на два місяці з альтернативою у вигляді застави більш ніж у 509 млн грн.
Згодом суд першої інстанції збільшив розмір застави для Коломойського до 3,9 млрд грн. В апеляційному суді оскаржити це рішення захисникам не вдалося – суд залишив бізнесмену заставу на такому рівні.
7 вересня 2023 року представники САП та НАБУ повідомили про підозру Коломойському, його підозрюють у заволодінні 9,2 млрд грн коштів ПриватБанку як колишнього кінцевого бенефіціара.
Під час наступних судових засідань, попри стан здоров'я Ігоря Коломойського, йому продовжували запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Однак сума застави зменшилася до 1 млрд 968 млн 200 тисяч гривень.
Під час судового засідання у справі Коломойського 18 липня суд продовжив бізнесмену термін тримання під вартою до 2 вересня 2024 року, а також визначив розмір застави у 650 тис. прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
8 травня 2024 рокуКоломойському повідомили вже про четверту підозру – в організації замовного вбивства адвоката у 2003 році у Феодосії.
9 серпня детективи Бюро економічної безпеки змінили одну з раніше оголошених підозр, додавши нову статтю Кримінального кодексу – «службове підроблення».
21 серпня 2024 року стало відомо, що детективи БЕБ завершили досудове розслідування проти Коломойського: його судитимуть за обвинуваченням у фіктивному внесенні грошей до каси банку.
29 серпня Шевченківський районний суд міста Києва задовольнив клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу Коломойському із тримання під вартою на заставу у розмірі 1 877 360 000 грн.
У матеріалах справи Коломойський згаданий, як позбавлений громадянства України і громадянин Ізраїлю та Кіпру, а БЕБ називає його “відносно відомим олігархом”.
Як відомо, Ігор Коломойський був кінцевим бенефіціарним власником групи компаній «1+1 media». 26 жовтня 2023 року «1+1 media» повідомила, що Коломойський передав корпоративні права в медіахолдингу в управління трудовому колективу в особі чинного генерального директора компанії Ярослава Пахольчука.
1 лютого 2024 року на сайті «1+1» медіагрупа розмістила структуру власності нової компанії, яка не належить Коломойському. Нові компанії, в назвах яких є слово «Віжн», знову реєструють канали «1+1 Україна» та «Бігуді», а натомість компанії, які належали Коломойському, змінюють логотипи своїх каналів на «1+1 марафон» і «2+2 марафон».
Як писало «Детектор Медіа», поява нової структури власності та нової компанії свідчить про те, що «1+1» завершує процес переведення брендів своїх каналів на нові юридичні особи, які вже не належать Ігорю Коломойському, Ігорю Суркісу та дружині Віктора Медведчука Оксані Марченко. Нова група компаній «Віжн»: «Віжн 1+1», «Віжн 2+2», «Віжн 3», «Віжн 4», – належить чинному генеральному директору «1+1 media» Ярославу Пахольчуку та Світлані Міщенко.
Під час війни Ігор Коломойський втратив найцінніші активи, 1 млрд доларів статків та, вірогідно, український паспорт.
З чого тепер складається бізнес-імперія Коломойського
У лютому 2022 року Forbes оцінював статки Коломойського у 1,8 млрд доларів. У листопаді – вже у $850 млн. І справа не лише у війні. У липні 2022-го Зеленський позбавив Коломойського українського громадянства, а у листопаді держава примусово забрала в управління «Укртатнафту» та «Укрнафту».
Частка Коломойського в JKX Oil & Gas перейшла британській короні, а суд відкрив справу про банкрутство колись найбільшої авіакомпанії України МАУ. У квітні 2023-го арештовано акції «Укрнафтобуріння».
Проте найгірше чекало на Коломойського, котрий ніяк не коментував втрату активів, попереду, після того як він опинився в ізоляторі.
Втрата «Укрнафти» й «Укртатнафти» відчутно вдарила по позиціях паливної імперії неформальної групи «Приват» Коломойського та Геннадія Боголюбова.
«Укрнафта» видобувала нафту, а «Укртатнафта» її переробляла у пальне, яке продавалося через більш як 1000 заправок під брендами ANP, «Авіас», Sentosa, «Мавекс». Втрата вертикальної інтеграції змушувала імпортувати пальне, що збільшувало відпускні ціни. Консалтингова група «А-95» підрахувала, що середньодобові продажі однієї заправки групи у 2023–2024 роках впали на 30% порівняно із 2022-м.
Коломойський намагається залишити за собою бодай частку найбільшої мережі АЗС. Наприкінці 2023-го Центральний апеляційний господарський суд став на бік державного ПриватБанку у справі повернення АЗС, якими на правах лізингу володіли компанії, пов’язані з Коломойським.
На липень 2023-го борг групи «Приват» за лізинговими платежами перед ПриватБанком, за його даними, перевалив за 10 млрд грн.
Банк намагається розірвати лізингові угоди з 2020-го. Втім навіть остаточна перемога навряд чи задовольнить вимоги. На травень 2024-го обладнання демонтоване щонайменше на 137 АЗС, повідомила пресслужба банку.
У не набагато кращому стані й інші заправки мережі, яких залишилося менш ніж 700, каже директор «А-95» Сергій Куюн.
«Працюють із перебоями, постачальники скаржаться на проблеми з платежами, магазини мережі порожні багато місяців», – стверджує він.
80% мережі, за прогнозом Куюна, закриються, якщо депутати підтримають урядову нову схему оподаткування АЗС, яка привʼязує авансові платежі податку до місткості резервуарів на кожній заправці.
Не найкращі часи переживає і металургійне крило групи «Приват» – Нікопольський та Запорізький феросплавні заводи.
У першому півріччі 2024-го Нікопольський завод отримав 1,5 млрд грн збитків, Запорізький – 396 млн грн. Серед причин виконавчий директор Української асоціації виробників феросплавів (УкрФА) Сергій Кудрявцев називає скорочення внутрішнього ринку і перебої з електрикою.
Частка електроенергії у собівартості феросплавної продукції становить приблизно 40%. До 2024 року ці заводи були основним постачальником феросплавів для «Метінвесту». Заводи Коломойського, за інформацією УкрФА, простоювали з кінця 2023-го, а від травня 2024-го працюють на 10%.
У вересні 2023-го припинила польоти колись найбільша авіакомпанія України МАУ. Компанія проходить процедуру банкрутства, не впоравшись із багатомільярдними боргами перед державою.
Коломойському належить низка закордонних активів. Це частка від 500 000 кв. м комерційної нерухомості в Огайо, сталеливарні заводи у Кентуккі, Західній Вірджинії та Мічигані, завод із виробництва мобільних телефонів в Іллінойсі та комнерухомість у Техасі.
Також у нього залишаються чималі обсяги ліквідних активів (яхти, літаки, готівка). Наприклад, йому досі належить 90-метрова супер’яхта Lauren L вартістю $97 млн, що зіставно з оцінкою всієї мережі АЗС «Привату».
Загалом статки Коломойського за останній рік скоротилися на 22% – до 660 млн доларів.