На околиці Богуслава у Павлоградському районі, неподалік від річки, зароджується унікальний проєкт — іпоцентр "Лос-Анджелес", передає "Відомо”.
Його історія починається з ініціативи колишнього військового Максима Шункіна. Саме на його території, де нині проживає його батько, з’явилися перші мешканці.
"Цих поні забирали з території бойових дій. Вони були дуже налякані. Спершу ми просто хотіли знайти для них притулок, зоопарк чи людей, які могли б ними займатися. Але нікому це було не потрібно. Особливо — догляд за тваринами, які мають високий рівень стресу й недовіру до людей. Тож ми вирішили зайнятися цим самі — і створити іпоцентр для нашої громади”, - розповів співзасновник проєкту Максим.
Є історії, які стали натхненням для створення центру. Однією з таких є жінка на ім’я Наталія, яка втратила у 2022 році сина, Героя України. У терапії їй порадили знайти нову справу, аби віднайти сенс життя. Вона завела поні, якого вважає своїм новим сином. Іпотерапія стала для неї порятунком. Цей досвід надихнув і команду Богуславського проєкту — дати шанс на зцілення іншим.
"Ми хочемо зробити те саме для наших людей. Особливо для дітей. Взаємодія з тваринами покращує психоемоційний стан, розвиває емоційний інтелект, а в перспективі ми плануємо катати діток, бо це корисно для опорно-рухової системи”, - розповів Максим.
На даний час в іпоцентрі живуть чотири доросли шотландських поні та одне маленьке лоша. Наймолодшого звуть Мерлін — він народився 5 числа минулого місяця і вже став улюбленцем усіх відвідувачів. Найбільш гоноровий — жеребець Орлик. З ним ще немає повного контакту — агресивний, не дається купати, не підпускає близько, але над цим працюють.
"Усі поні були дуже налякані, взагалі не комунікували з людьми. Тому ми щодня докладаємо зусиль. Це дуже кропітка праця. У них надзвичайно добра пам’ять: якщо кілька разів бути грубим, довіру можна втратити надовго, однак коли вони бачать, що в нас немає злого наміру — починають відкриватися”, - пояснив чоловік.
Серед усіх тварин найрозумнішою називають Варану. Вона швидко зрозуміла, що люди її годують, стала ручною, виявилось, що з нею раніше хтось займався.
"Це наш перший досвід. Ніколи раніше не мали справ ані з кіньми, ані з поні. Інформацію шукаємо всюди: в знайомих, у ветеринарів, навіть у ChatGPT”, - сказали у центрі.
Складність не лише в психології тварин. Є й суто побутові труднощі: догляд, прибирання, годівля. Кожне поні потребує близько 20 кг сухої трави на день. А ще утеплення на зиму, підлогу, укріплення території.
"Найлегша поні важить 120 кг. Їх треба ганяти, встановлювати ієрархію. Це фізично дуже складно. А Орлика взагалі ще не вдається приручити, з ним треба буде битися, отримати кілька тумаків, щоб завоювати лідерство. Вони вперті, як віслюки”, - пояснив Максим.
Проєкт поки що тримається на волонтерських засадах. Робітників не наймають, адже немає коштів. Уся надія на допомогу небайдужих.
"У нас є офіційний благодійний фонд Максима Шункіна. Кожен може задонатити та перевірити, на що пішли кошти. Люди вже допомагають — хто грошима, хто дошками, хто їжею”, - кажуть у центрі.
Щодо назви, Максим пояснив: "Все просто — маркетинг. Психологія така: люди шукають щось незвичайне. Коли ми почали казати, що перебуваємо в Лос-Анджелесі, — усі зацікавилися. Це інтригує, хочеться дізнатися, що це таке, де це. Бо якби ми назвали іпоцентр "Орлик", це нагадувало б табір ще з радянських часів”.
Щонеділі в іпоцентрі — відкритий день. З 11:00 до вечора всі охочі можуть прийти, погуляти з поні, поспостерігати за їхнім життям, допомогти з купанням, чищенням копит.
"Ми запрошуємо всіх — і тих, хто хоче просто побути з тваринами, і тих, хто має змогу допомогти. А ще з понеділка запускаємо соцмережі — TikTok, Instagram і Telegram, де можна буде стежити за нашими новинами та комунікувати з нами”, - повідомили в центрі.