Роблять те, що інші не хочуть: як у Павлограді комунальники працюють на прильотах і дбають про місто (ФОТО)

У Павлограді своєрідний ювілей відзначає КП "Затишне місто” - унікальне за багатьма показниками підприємство, створене на кістках збанкрутілого КП, передає "Відомо”.

Щодня близько 170 людей (а взимку буває і 200) роблять все, що мешканці міста прокидалися і шли на роботу чи по своїх справах, а діти в школу в чистоті, вдихаючи аромат свіжих квітів, відпочивали у затишних парках і у комфортних зонах відпочинку. Піклуються про бездомних тварин, ремонтують дороги, омолоджують дерева. А через війну на рівні з рятувальниками та іншими відповідними службами ліквідують наслідки прильотів, часто ризикуючи своїм життям.

Про сьогодення підприємства ми поговорили з директором Василем Кориневським.

Варто згадати про початок роботи підприємства.

У 2010 році, після ліквідації збанкрутілого управління житлово-комунального господарства, було прийнято рішення зробити три підприємства: "Павлограджитлолсервіс", "Павлоград-Світло" і "Затишне місто".

"Старе управління мало величезні борги - кандали, які тягнули його вниз. Щоб отримати нове дихання, ми разом із депутатами й виконкомом ухвалили непросте, але виважене рішення: зробити з одного старого підприємства-банкрута три нові- чисті, без старих проблем", - зазначив директор КП "Затишне місто” Василь Кориневський.

Це відкрило можливість брати участь в інвестпроектах, долучатися до міжрегіональних програм. Але головне- відродити саму суть підприємства.

Головним багатством підприємства є не гроші, а люди, які щодня своїми силами роблять місто кращим, чистим та затишним.

Директор підприємства каже: "Мої люди - вони найкращі, адже не кожен може і не кожен хоче прибирати вулиці після недобросовісних мешканців, а вони можуть. Я їх дуже ціную. Вони люблять це місто, і роблять усе, аби інші хотіли тут жити і сюди повернутись”.

Проте потреба в кадрах є завжди.

"Люди- наш головний актив, на підприємстві відкриті понад 50 вакансій, дефіцит робочої сили відчувається гостро. Робота важка, адже не кожен захоче мати справу зі сміттям, аварійними деревами, брудом після обстрілів. Але ті, хто приходять, залишаються надовго",- говорить директор.

Середня зарплата- близько 20 тис. грн, підприємство тримається в цьому діапазоні, притаманному для комунальної сфери.

Зимова пора додає людей- приходять ті, хто влітку заробляє вахтами, а взимку повертається в "Затишне місто".

Василь Кориневський вважає своїм завданням популяризацію цієї справи, хоч робота й не престижна, та вкрай важлива для життя міста.

"Це не про гроші. Це про людей. Про взаємодопомогу. Про здатність не відвернутися в той момент, коли місту боляче", - каже він.

Тут немає чітких планів та рамок- тут свої правила пише погода, адже саме вона вирішує, де і які будуть проходити роботи.

"Павлоград не схожий на жодне місто в області. Тут особлива структура, особливий менталітет людей. Для того, щоб встигати робити все вчасно, ми не можемо просто сліпо триматись планів. Місто також живий організм. Його не втиснути в рамки суворих графіків",- зазначили у підприємстві.

Часом плануєш прибрати вулицю, а приходить буря, й усі плани відкладаються. Інколи вітром вивертає дерева, й бригади терміново спрямовують туди. Іншим разом готуєш місто до свят, а приходить тривога, й робітники спрямовуються гасити пожежу чи усувати наслідки обстрілів.

"Ми не ділимо роботу, ми робимо все. Унікальність нашого підприємства в тому, щоб не думати категоріями "це не моє” чи "це не мій обсяг”. Сьогодні ми гасимо вогонь, завтра саджаємо троянди, а післязавтра чистимо тротуар. Такого підприємства, як наше, в області більше немає",- пояснив директор.

Василь Кориневський додав: "Для нас важливий не сам план, а результат для людей. Життя не вміщається в цифри. Коли приходить негода- ми забуваємо про документацію й планування, а діємо там, де потрібні прямо зараз".

"Затишне місто” вміє робити в умовах дефіциту бюджету, не чекаючи вказівки чи фінансування, використовуючи можливості для того, щоб зробити роботу дешевше, швидше, якісніше.

Коли зовнішні фірми приходять із тендером, для них це лише об’єкт для заробітку. Для місцевих же робітників- справа гідності, можливість зробити життя в місті трішки кращим.

"Чужий приходить- зробив і пішов. Наш робітник приходить вранці, робить роботу, ввечері йде тією ж вулицею додому. Він не зробить абияк- йому завтра тут жити. Тому ми вміємо зробити дешевше й краще",- пояснюв керівник.

Прибирати вулиці і саджати квіти може майже кожен, проте тут неможливо передбачити які роботи ти будеш виконувати завтра.

Для команди спецзагону підприємства переобладнали три спеціальні машини для гасіння пожеж.

Нині, одна з них здатна гасити вогонь із відстані в десятки метрів. Такої можливості не було навіть у штатних пожежників.

"Люди навчилися справлятися із завданнями, про які раніше навіть не думали,- розповів керівник.- Зазвичай ми займаємося озелененням, тротуарами, вулицями, дитячими майданчиками. Але війна навчила іншому. Коли приходили прильоти, наші хлопці не думали про небезпеку, вони йшли в самий епіцентр, гасили вогонь, відкачували воду, навіть виносили уламки й уламки дерев. Коли містом прокочувався страх, ми приходили, щоб повернути людям відчуття того, що життя триває".

Кориневський говорить: "Це не просто підприємство, це колектив тих, кому не байдуже. Коли містом прокотилась війна, наші хлопці не питали, чи заплатять вдвічі більше. Вони йшли в самий епіцентр. Таку відданість не купиш за гроші".

"Для багатьох ми остання ланка в ланцюжку надії. Коли приходить лихо, люди не запитають, хто в формі- ДСНСник чи комунальник. Для людей важливе просте: щоб допомогли. І наші хлопці приходять. З мітлою, із бензопилою, із рукавом для гасіння. З відкритим серцем".

Це не просто робота. Це місія. Місія зробити Павлоград містом, в якому хочеться жити.