Екологи розповіли як змінився рівень забруднення повітря на Дніпропетровщині з початку війни

Дніпропетровська область, навіть до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, не вирізнялася ідеальною якістю повітря. За даними заступника директора з питань екології комунального підприємства "Центр екологічного моніторингу" Олексія Ангурца, регіон, поряд з іншими південно-східними областями, входив до числа найбільш забруднених у країні. Про це повідомляє "Відомо" з посиланням на "Супільне Дніпро".

Основними забруднювачами виступали промислові підприємства (металургійні, хімічні, енергетичні), а також інтенсивний автомобільний рух, особливо у великих містах, таких як Дніпро, Кривий Ріг та Кам'янське. Викиди в атмосферу включали значні обсяги діоксиду азоту, дрібнодисперсного пилу (PM2.5 та PM10), сполук сірки (діоксиду сірки, SO2), а також інших шкідливих речовин.

Незважаючи на вжиті до війни заходи щодо модернізації деяких підприємств та встановлення фільтрів, які призвели до деякого зниження рівня забруднення діоксидом азоту, дрібнодисперсним пилом та сполуками сірки, ситуація залишалася далекою від бажаної. Екологічна обстановка посилювалася несприятливими метеорологічними умовами – слабкими вітрами та температурними інверсіями, які перешкоджали розсіюванню забруднюючих компонентів.

Повномасштабна війна різко змінила ситуацію

У перші місяці вторгнення більша частина промислового сектора регіону зупинила свою діяльність.

Олексій Ангурець зазначає, що це дозволило спостерігати відчутне покращення якості повітря за основними показниками – різко скоротилася концентрація діоксиду азоту та дрібнодисперсного пилу. Це підтвердило, що промисловість та транспорт є основними джерелами забруднення повітря у регіоні.

Дані незалежних досліджень, зокрема проведені колегами з Чеської Республіки з використанням супутникових знімків, підтвердили зниження рівня забруднення азотними сполуками над Дніпропетровською областю, що спостерігається.

Приблизно через півроку промислові підприємства почали поступово відновлювати свою роботу, населення почало повертатися до своїх будинків, а також збільшилася кількість внутрішньо переміщених осіб, що неминуче призвело до зростання антропогенного навантаження на довкілля.

Нові екологічні проблеми

Окрім цього, війна викликала нові екологічні проблеми. Руйнування інфраструктури, у тому числі енергетичної, призвело до збільшення викидів внаслідок аварій та неконтрольованого горіння. Виникли нові джерела забруднення, пов'язані з воєнними діями – спалювання палива військовою технікою, вибухи боєприпасів, пожежі на військових об'єктах.

Також варто відзначити суттєве збільшення кількості сміття та відходів, пов'язаних із руйнуваннями та евакуацією.

Показники поступово повернулися до довоєнних значень

Однак очевидно, що показники якості повітря повернулися до значень, порівнянних з довоєнними, а можливо, і перевищили їх в окремих районах, які постраждали від бойових дій або розташовані поблизу промислових підприємств, що продовжують працювати в умовах воєнного часу.

Для комплексної оцінки необхідні довгострокові дослідження, що включають моніторинг різних забруднюючих речовин, облік сезонних факторів та метеорологічних умов, а також аналіз даних щодо викидів від усіх джерел забруднення, у тому числі й тих, що пов'язані з військовими діями.

Раніше ми повідомляли - на Дніпропетровщині екологи б'ють на сполох через знищення рослин промисловими кар'єрами

Також ми писали про те, що у Дніпрі на Перемозі у річці помітили дивну плівку та безліч пінопласту (ФОТО)