Особиста зустріч Зеленського і Путіна. Фантастика чи перспектива?

Після перших за весь час великої російсько-української війни тристоронніх перемовин в Абу-Дабі джерела в американській адміністрації припустили, що невдовзі може відбутися особиста зустріч Зеленського і Путіна. Політична фантастика? Можливо. Але й сама тристороння зустріч ще донедавна здавалася політичною фантастикою. І, тим не менш, вона відбулася.

Коли ми вже звично говоримо, що Путін не стільки веде перемовини, скільки їх імітує — тобто затягує час, — маємо розуміти: навіть для імітації потрібен порядок денний. Головне ж полягає в тому, що російський президент очевидно не зацікавлений у прямій конфронтації з американським колегою й робить усе, щоб цієї конфронтації уникнути.

Але для цього потрібно насамперед демонструвати миролюбність і готовність завершити російсько-українську війну. І тут набір "трюків", якими кремлівський фокусник намагається загіпнозувати аудиторію, очевидно, вичерпується.

Спочатку, у перші місяці після повернення Дональда Трампа до Овального кабінету, було достатньо телефонних дзвінків і розмов про можливості завершення війни: американський президент наполягав на припиненні вогню, а російський ввічливо відмовлявся.

Згодом, коли Трамп почав говорити про "чудові телефонні розмови", які не призводять до жодного результату, Путін запропонував "розблокувати" стамбульський процес — без реальних зрушень. Відбулася двостороння зустріч в Анкоріджі, однак і там не вдалося домовитися, хіба що згодом заговорили про "дух" цієї зустрічі, під яким у Москві продовжують розуміти виведення українських військ з неокупованих районів Донбасу.

Потім Путін, намагаючись запобігти наданню Україні далекобійної зброї, домовився з Трампом про зустріч у Будапешті. Однак цей саміт зірвався після того, як очільники зовнішньополітичних відомств не змогли узгодити можливі домовленості. Роздратований Трамп запровадив санкції проти російських нафтових гігантів. І тут з’явився "мирний план", запропонований російською стороною Білому дому. Але для того, щоб його обговорювати й демонструвати серйозність намірів, потрібно зустрічатися.

І зараз ми якраз на цьому етапі. Коли росіянам довелося погодитися навіть на тристоронню зустріч заради демонстрації миролюбності. Але Вашингтон підштовхуватиме Москву до наступних кроків. Навіть до зустрічі президентів, яка тоді стане безсумнівним дипломатичним тріумфом Дональда Трампа. Адже зібрати за одним столом Зеленського і Путіна набагато складніше, ніж, скажімо, вірменського прем’єра Пашиняна й азербайджанського президента Алієва, які до візиту в Овальний кабінет неодноразово зустрічалися між собою.

Чи означає це, що ми наближаємося до завершення війни? Жодні перемовини, навіть на найвищому рівні, цього не гарантують. Проте існує інша важлива формула, пов’язана з реальним станом російської економіки та готовністю Путіна ризикувати новими західними санкціями. Якщо російський президент дійде висновку, що його економічні можливості не дозволяють продовжувати війну ще кілька років поспіль, а нові санкції значно погіршать стан російської економіки, він піде і на зустріч із Зеленським, і на припинення бойових дій.

Чи можна говорити, що ми вже бачимо ознаки цієї зміни намірів на тлі жорстокого бомбардування енергетичної інфраструктури України та намагання буквально заморозити цивільне населення? Певною мірою такими ознаками є і самі тристоронні перемовини, і склад російської делегації, у якій ми більше не бачимо "історика" Мединського, натомість знаємо про присутність генералів і навіть очільника Головного управління Генштабу — адмірала Ігоря Костюкова. А такі чиновники вже не для "меблів", а для розмови про справді серйозні питання.

Це демонструє, що на робочому столі Путіна нині є кілька варіантів розвитку конфлікту. Залишається лише зрозуміти, якому з них кремлівський очільник віддасть перевагу і що саме примусить його обрати мир.

Джерело – Facebook Віталій Портникова