Бізнес на Дніпропетровщині під час війни не став більш вільним, вын став більш ризикованим, тому що постійні розмови про підвищення податків, повернення повного контролю, відсутність певної свободи дій через великий дефіцит кваліфікованого персоналу, відсутність впевненості в тому, що цей персонал працюватиме і надалі. Тому я не бачу зараз великих можливостей для розвитку.
Тиск на бізнес в нас чинять політики – своїми заявами, проектами і законами. А та ж податкова – це лише виконавчий орган. Якщо відкинути можливість зловживань, які не більші, ніж у довоєнний період, то можна сказати, що зверху більше збільшується тиск на саму податкову. Мінфін постійно тисне на податкову, податкова намагається домовитися з платниками податків. Але зараз це не визначальний фактор. Головний фактор – це персонал і ризики, пов’язані з девальвацією національної валюти.
В такій ситуації найбільш вразливим є мікро та малий бізнес, бо в нього менше інструментів для захисту. Великий бізнес завжди себе захищає, в нього є важелі політичного впливу, кошти на це, а в мікро та малого бізнесу немає ресурсів навіть на те, що дозволяє їм щось зберегти.