4 березня виповнюється чотири роки з моменту окупації Енергодара

28 лютого 2022 року до Енергодара намагалася зайти російська військова техніка, пише "Відомо".

Щоб завадити цьому, місцеві жителі збудували барикади на блокпості при в’їзді в місто. З бетонних блоків, шин, мішків із піском та навіть протитанкових їжаків. Протягом кількох днів тисячі людей без зброї виходили до цього блокпоста, намагаючись не допустити просування військових у місто.

Світлина колони жителів Енергодара, які вийшли чинити спротив, згодом потрапила до підручника з історії України для 11 класу (профільний рівень) у розділі "Битва за Південь України". Про це повідомляв міський голова Енергодара Дмитро Орлов. За його словами, це фото облетіло світ і стало впізнаваним символом тих подій.

3 березня 2022 року колона російської техніки обстріляла блокпост в Енергодарі та відкрила вогонь по людях. Після цього військові рушили у напрямку Запорізької атомної електростанції. У ніч на 4 березня станцію було захоплено. Тоді загинули троє українських військових, ще двоє отримали поранення. Відтоді місто залишається під окупацією.

За словами Дмитра Орлова, десятки тисяч мешканців були змушені залишити Енергодар. Частина людей виїхала до Дніпропетровської області, зокрема до Дніпра, Нікополя, Кам’янського. Є й ті, хто з різних причин залишився в окупації.

Переселенці згадують ті дні як момент, коли довелося швидко приймати рішення.

"Ми спочатку не вірили, що це затягнеться. Думали, що ситуація якось владнається", - розповідає Наталія, яка нині мешкає у Кам’янському.

"Коли почалися обстріли біля станції, стало зрозуміло, що треба виїжджати. Було страшно, перш за все, за дітей", - каже Олександр, який працював у місті до окупації.

Частина працівників Запорізької АЕС і досі перебуває на окупованій території. Керівник НАЕК "Енергоатом" Павло Ковтонюк наголосив, що Україна не визнає жодних спроб привласнення станції. За його словами, держава продовжує працювати на дипломатичному, юридичному та професійному рівнях заради повного і безумовного повернення Запорізької АЕС під український контроль.

Для багатьох переселенців річниця окупації - це не лише дата в календарі, а нагадування про момент, коли життя розділилося на "до" і "після". Сьогодні вони намагаються будувати нове життя в інших містах, але кажуть, що пам’ять про події березня 2022 року залишається дуже чіткою.