Кінолог "Антарєса" Валентина Валь: Навчитися "читати" собак не менш важливо, ніж їх тренувати

Павлоградський пошуково-рятувальний кінологічний загін "Антарєс" відомий далеко за межами Дніпропетровщини. Його виховані ставали призерами різноманітних змагань, брали участь у сотнях рятувальних операцій і врятували багато життів. Загін має сотні залучень в пошукові та пошуково - рятувальні місії. Основний напрямок, саме - пошук тіл та останків загиблих. Хоча собаки спеціалізованої кінологічної групи ППРКЗ "Антарєс." - універсали. Однаково добре навчені шукати та знаходити як тіла та останки загиблих, так і живих людей.

Це єдина організація кінологічного профілю, яка офіційно, з 2017 року, залучається для пошуку тіл полеглих оборонців України в гуманітарному проекті "НА ЩИТІ" (до 2022 року мав назву "Евакуація 200") Цивільно - військового співробітництва CIMIC Генерального штабу Збройних Сил України. Також залучається за офіційними запитами поліції та ДСНС.

З початком повномасштабної війни роботи у пухнастих рятувальників додалося. Порятунок людей з-під завалів після ракетних ударів, пошук зниклих безвісти – все це буденна справа кінологів, але від того не менш героїчна. Всі секрети підготовки тренування собак на пошук людей розкривати не можна, як і деталі операцій. Проте це не знижує інтерес до тварин, яким багато хто завдячує своїм порятунком.

Робота кінологів – це не просто роки тренувань, щоб довести навички до автоматизму. Передусім, це встановлення абсолютної довіри між людиною і її чотирилапим вихованцем. Це зв’язок на ментальному рівні, який дозволяє за одним рухом, знаком, манерою поведінки собаки її зрозуміти. Тому випадкових людей серед кінологів не буває, хоча в кожного з них свій шлях у професію. Про свій шлях "Відомо" розповіла кінолог Павлоградського пошуково-рятувальногокінологічного загону "Антарєс" Валентина Валь.

- Розкажіть, як ви стали кінологом?

- Я взагалі не планувала бути кінологом, але так склалися життєві обставини. У мене сталося велике горе в родині – загинули два менші рідні брати. Через це, щоб трошки стабілізувати мій психологічний стан, мені родина придбала собаку.

Собака була дуже серйозна - це доберман. Ця порода мені дуже подобалася, коли я бачили її на картинках. Проте коли цуценя привезли, то я зрозуміла, що без допомоги кінологів-професіоналів я не впораюся. Я прийшла сюди із доберманом, щоб мені допомогли більш-менш його розуміти, щоб я могла якось з ним спілкуватися, тому що він мене не розумів і я його не розуміла. В мене раніше ніколи не було собак. Так я і потрапила сюди 2 роки тому.

А далі вже пішла робота, пройшов мій собака певні завдання, і виявилось що він доволі вправний у пошуку. Взагалі, добермани - класні в пошуку, і я погодилася із задоволеннямприєднатися до команди кінологів. На даний час війна, і ми розуміємо, скільки людей зникло і зникає безвісті. І щоб кожна родина отримала свого рідного - я погодилася на це. І цілком задоволена цим. Тому що це сенс життя мого. І нетільки мого, а взагалі нашого загону.

- У вас же не один собака, вірно?

- Другого собаку я вже свідомо завела. Це бельгійська вівчарка, яка прибула з Чехії. Базука Діабей. Коли я побачила її у фейсбуці, побачила цих цуценят, я закохалася в одного з них. Це дуже класні заводчики, які підготовлюють собак саме для спортивних змагань, для різноманітних напрямків, цегенетично неперевершені собаки.

Тому я поїхала за цим собакою сама. Були деякі проблеми повернутись з ним в Україну, але ми це все подолали, і зараз цій вівчарці вже рік. І вона виходить в пошуки. Поки що як стажер, але вже пройшла "бойове хрещення". В неї на рахунку вже є перша знайдена людина. Більш того, ми знайшли її живою. Мій собака впорався з цим і це були неймовірні відчуття. За 200 метрів від перебування зниклої жінки, вона почала показувати, що вийшла на запах. Живих собаки шукають по концентрації легеневого дихання. Я довірилася повністю своєму собаці і не помилилася.Тому що вона завдяки своїм якостям, вона показала де ця людина, і ми зреагували, ми надали першу допомогу, викликали швидку і людина була доправлена до лікарні.

- Як навчити собаку шукати людину і як зрозуміти, що вона вже готова до свого першого завдання?

- Ну, як зрозуміти, в нас дуже багато тренувань. Між залученнями до пошуку ми тренуємось з собаками. Навіть якщо вони вже досвідчені, вже шукають людей, мають досвід, все одно наполегливо тренуються. Собаки наші навчаються з двох місячного віку. За кілька місяців вони виходять на певний рівень.

У нас дуже класний керівник, яка підбирає під кожну собаку свою програму. І вона бачить своїм досвідченим поглядом, що собаці потрібно для ефективної роботи. Тобто деякі помилки вона одразу виправляє, одразу шукає якийсь варіант, щоб собака зрозумів, що від нього хочуть. Бо коли ясюди прийшла, я сама не дуже розуміла, що від мене хочуть, щоб навчити свого собаку.

Тобто вчаться як люди, так і собаки. Не буває такого, що ми навчаємо тільки собак. Навчаються, в першу чергу люди. Навчаються розуміти свогособаку, його треба "читати". Як тільки ти навчишся "зчитувати" собаку, її поведінку, що вона хоче тобі сказати – це одразу дає результат, тільки завдяки цьому мабуть ми знаходимо людей. Якщо людина там є, на тій локації, то обов’язково наші собаки її знаходять.

- Які у вас породи є у загоні?

- В нас різноманітні собаки є: бельгійські вівчарки, малінуа, тервюрен, є в нас лабрадор, навіть є доволі незвичайний такий собака - коргі Елтон, який мав мабуть лежати на дивані, бути улюбленцем родини, але він не може без праці. У нас взагалі всі собаки не уявляються себе без роботи, вони тільки бачать майданчик - все, в них нема нічого іншого у голові, вони розуміють, що зараз будуть працювати, вони кайфують від цього. Коргі — дуже класна собака, найвеселіша, загальний улюбленець. Я не знаю як в цю собаку можна закохатися. Є в нас також добермани - Хана і Сем. Семіку буде тільки 2 роки — це мій собака, а Ханочці — 6 років. Вона дуже досвідчена, дуже серйозна.

-Вік собаки теж відрізняється. Які у вас наймолодший і найстарший собака?

- Найстарший собака це в нас Спаркі — це собака нашого керівника, це дуже класна собака. Наймолодший — це німецька вівчарка Нікс, йому лише 5 місяців. Вона дуже ретельно проходить тренування.

- І ще є таке питання: чи впливає вік на виконання завдань, і коли собака виходить на пенсію?

-Ну, на пенсію, я не можу так сказати. Справа в тому, що якщо собака вийде на пенсію, то він буде сумувати. От у нас собаці 12 років — це собака нашого керівника, який не може не виходити на роботу, тому що це його життя, він з дитинства цим займаються. Немає мабуть в них пенсії.