Прогнозують великі проблеми: як компанії Пінчука і Ахметова на Дніпропетровщині шукають важелі впливу на Кабмін

Найближчим часом керівництву Дніпропетровської ОВА доведеться вирішувати складні питання, пов'язані з економічною стабільності в регіоні. Останні зміни, пов'язані із проблемами енергосистеми, поставили на межу турбулентності діяльність великих платників податків – компаній з орбіти Ріната Ахметова та Віктора Пінчука. Вони відіграють велику роль в поповненні бюджету області.

В останньому рейтингу економічної стійкості регіонів України Дніпропетровщина посіла третє місце. І очільник ОВА Сергій Лисак досить впевнено почуває себе на фоні керівників інших військових адміністрацій. Проте є один нюанс – фундаментом цієї стійкості є експорт. З-поміж усіх областей Дніпропетровщина є беззаперечним лідером за обсягами експорту товарів. 2023 року область продала за кордон продукції на суму 4,7 млрд дол, що склало 13% від товарного експорту усієї України. У січні-березні 2024 року обсяги експорту товарів з Дніпропетровщини сягнули 1,63 млрд дол. - це 16,2% від загальноукраїнського показника. Найбільші статті експорту -залізна руда і продукція чорної металургії.

І величезну роль в цьому грають підприємства двох олігархів – "Інтерпайп" Віктора Пінчука у Дніпрі, Новомосковську і Нікополі і ГЗК Рината Ахметова у Кривому Розі. Вони платять великі податки до місцевих, у тому числі обласного бюджету, а також дають велику кількість робочих місць. І от днях ці підприємства, по суті, пішли війною на Кабмін у питанні через постанову про збільшення частки імпортованої електроенергії до 80%. Раніше цей норматив становив 30% з травня по вересень 2023 року і 50% з жовтня 2023 року по квітень 2024 року.

Днями "Інтерпайп Сталь" і Інгулецький ГЗК фактично одночасно виступили із заявами з цього приводу, акцентуючи увагу на негативних наслідках, які матиме постанова Кабміну як для їхнього бізнесу, так і соціально-економічного становища регіону, де вони працюють.

"Електроенергія займає майже 25% у собівартості сталевої заготовки, яку "Інтерпайп Сталь" постачає на заводи з виробництва сталевих труб та залізничної продукції в рамках вертикальної інтеграції групи "Інтерпайп". Тобто, здорожчання та підвищений попит на електроенергію не тільки вкрай негативно відобразиться на конкурентоздатності готової продукції компанії, а також може призвести до відсутності спроможності придбати потрібний обсяг імпортної електроенергії", - зазначили в "Інтерпайп".

Слід зауважити, що зараз заводи компанії Пінчука, що розташовані у Дніпропетровській області, забезпечують роботою майже 9 тис. людей у прифронтовому регіоні. У тому ж числі, біля 3 тис. людей працевлаштовані та мають стабільний доход на трубному заводі у Нікополі, що офіційно визнано зоною бойових дії.

За підсумками 2023 року "Інтерпайп" збільшив обсяг податкових відрахувань до бюджетів усіх рівнів України та позабюджетних фондів на 56% у порівнянні з 2022 роком – до 4,38 млрд грн. Відрахування до державного бюджету становили 3,35 млрд грн, до місцевих бюджетів – 477 млн грн. Ще 558 млн грн компанія перерахувала як єдиний соціальний внесок (ЄСВ).

В Інгулецькому ГЗК "Метінвесту" взагалі заявили, що через постанову Кабміну він взагалі опинився під загрозою зупинки.

"Збільшення імпортованої е/е до 80% для Інгулецького ГЗК є недосяжним через високі ціни на неї, внаслідок чого підприємство може повністю зупинитися. Тоді випуск залізорудної продукції в Україні знизиться на 2,7 млн тон, що призведе до падіння ВВП на 4 млрд грн, зниження податкових надходжень на 0,7 млрд грн і втрати валютної виручки приблизно 150 млн доларів", - йдеться у повідомлені компанії.

Інгулецький ГЗК спеціалізується на видобутку і переробці залізистих кварцитів Інгулецького родовища, розташованого в південній частині Криворізького залізорудного басейну. Виробнича потужність підприємства – 14 млн тон залізорудного концентрату на рік.

Тут варто зазначити, що у 2023 році інвестиції в Інгулецький ГЗК були скорочені на 58,1%. При цьому "Метінвест" вирішив об’єднати під єдиним керівництвом гірничо-збагачувальні комбінати в Кривому Розі. З квітня 2024 року Центральний, Інгулецький та Північний ГЗК керуються з одного центру.

Криворізькі підприємства Групи "Метінвест" за підсумками 2023 року сплатили до бюджетів усіх рівнів 4,6 млрд грн податків та зборів. Серед найбільших платників податків – Північний, Центральний, Південний та Інгулецький гірничо-збагачувальні комбінати.

Основними джерелами наповнення бюджетів стали: податок на користування надрами – понад 2 млрд грн; єдиний соціальний внесок (ЄСВ) – майже 953 млн грн; податок на доходи фізичних осіб – 837 млн грн.

Тепер компанії звернулися до уряду і народних депутатів з проханням повернути все як було. Зрозуміло, що подібні публічні заяви вони зробили не тільки через загрозу їхньому бізнесу, але й для того, щоб залучити якомога більше союзників на різних рівнях у суперечці з Кабміном. Позиція Дніпропетровської ОВА, яка кровно зацікавлена, щоб підприємства олігархів стабільно працювали в регіоні, була б доречною і вагомою, але чи скажуть своэ слово у ДніпроОВА?

Інтерес Ахметова у Кривому Розі поки не спричиняє жодних проблем у Дніпрі. Щодо Пінчука, то він більше тяжіє зараз до налагодження зв'язків із мером Дніпра Борисом Філатовим. Наприклад, "Інтерпайп" разом з міською радою реалізують проект щодо модернізації закладів техосвіти, які у Дніпрі прийняли до комунальної власності. "Посередником" тут виступає нардеп Дмитро Кисилевський, який раніше працював директором з корпоративних відносин на "Інтерпайпі". Є низка інших спільних проектів. У ДніпроОВА теж співпрацюють з олігархами, але не публічно. Упродовж всього періоду перебування на посаді Сергый Лисак демонструє рівновіддаленість від усіх фінансово-промислових груп. І у Пінчука, і у Ахметова допомагають ЗСУ, не влаштовують ніяких політичних хвиль і не торпедують якісь питання. І сказана головою ОВА фраза щодо відносин з політичними і бізнес-елітами "Ніяких політичних дебатів до нашої перемоги, то сто відсотків" працює. Тобто і лобіювати інтереси цих еліт теж ніхто не збирається.

Проте зараз дуже тонкий момент, оскільки наслідки зупинки чи зменшення обсягів виробництва вагомими для економіки Дніпропетровщини підприємствами у подальшому можуть бути непередбачуваними і мати серйозний вплив на область, особливо під час війни.