Життя після підриву Каховської ГЕС: як громади Дніпропетровщині виживають без водопостачання

Після підриву Каховської ГЕС чимало населених пунктів, у тому числі на Дніпропетровщині, залишилися без стабільного центрального водопостачання. І якщо нестачу води для технічних потреб якимось чином намагалися закрити за рахунок свердловин, то з питною питання постало особливо гостро. Тимчасово в якісь мірі проблема вирішується за рахунок підвозу розливної та бутильованої – до цього активно долучилися волонтери та благодійники. Але основний акцент був поставлений на будівництво водогону.

Як розповів 3 липня минулого року тепер вже колишній віцепрем’єр-міністр з відновлення Олександр Кубраков, розпочали підготовчі роботи проєкту будівництва магістральних водогонів Карачунівське водосховище – Кривий Ріг – Південне водосховище, Марганець – Нікополь, Хортиця (ДВС2) – Томаківка. Водогін складатиметься з 3 ланок магістрального водопроводу протяжністю майже 150 км.

"Реалізація проєкту забезпечить водою щонайменше мільйон людей з Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської і Херсонської областей. Урядом було ухвалено рішення про виділення 1,5 мільярда гривень з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, а Агентство відновлення взяло на себе реалізацію проєктів будівництва водогонів", – додав чиновник.

Роботи розпочалися практично відразу та цілодобово. А вже 12 серпня минулого року Агентство звітувало та обіцяло: "У найкоротші терміни, восени цього року, Агентство відновлення завершить будівництво магістрального водогону "Карачунівське водосховище – Кривий Ріг – Південне водосховище, Марганець – Нікополь, Хортиця (ДВС2) – Томаківка".

І сьогодні представники центральної та обласної влади звітують про практичне завершення будівництво магістрального водогону Марганець – Нікополь – Покров. І не сьогодні-завтра мешканці громад на цих територіях будуть, як і колись, до руйнування Каховської греблі, отримувати питну воду централізовано та без обмежень.

"На завершальному етапі будівництво магістрального водогону. Систему вже випробовують, проводять гідравлічні пуски. Я звернув увагу керівників територій на необхідність готувати мережі до підключення. Адже це той проєкт, який вирішить проблему з водою повністю", – заявив керівник ОВА Сергій Лисак.

Слід зазначити, що 8 травня голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук повідомив, що на Дніпропетровщині запрацювали 2 ланки нового магістрального водогону Інгулець - Південне водосховище протяжністю 25,9 км. Зазначається, що завдяки цьому до споживачів щодоби надходитиме 220 тис куб. м питної води. За словами Лукашука, водозабір здійснюється з річки Інгулець до Південного водосховища Кривого Рогу.

Нещодавно Бюджетний комітет Верховної Ради України погодив виділення додаткових 5,1 млрд грн на будівництво 3-х магістральних водогонів у Дніпропетровській області з метою ліквідації наслідків пов’язаних із знищенням Каховської ГЕС. На сьогодні загальний обсяг фінансування будівництва 3-х магістральних водогонів: Марганець – Нікополь – Покров, р. Інгулець – Південне водосховище та Хортиця (ДВС2) – Томаківка – Марганець складає 13,4 млрд грн (з яких 8,3 млрд грн виділено у 2023 році та 5,1 млрд грн виділяється в 2024 році).

"778,3 млн грн — спрямовуються в цьому році безпосередньо на будівництво магістрального водогону Марганець – Нікополь – Покров (нагадую, що 1,3 млрд грн вже було виділено в 2023 році). Роботи конкретно на цьому обʼєкті виконані на понад 95%, незважаючи на регулярні ворожі обстріли. Тому до кінця квітня планується повний запуск магістрального водогону Марганець – Нікополь – Покров", – підкреслив народний депутат Денис Герман.

Голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафа Найем запевняє, що новий магістральний водогін відновить стабільне та централізоване водопостачання для близько 1 мільйона людей та промислових підприємств у містах Кривий Ріг, Зеленодольськ, Апостолове, Нікополь, Марганець та Покров, які втратили основні джерела водопостачання через руйнування Каховської греблі у червні 2023 року.

"Вже прокладено трубопровід на ділянці водогону Хортиця (ДВС-2) - Томаківка - Марганець довжиною - 77,9 км. Побудовано 6 насосних станцій, на кожній встановили по 4 насоси – 2 основних та 2 резервних. Водогін під’єднаний до фільтрувальної станції. Загальна протяжність водогону - 145 кілометрів. Ділянка Хортиця (ДВС 2) Томаківка - Марганець забезпечуватиме водою другу ланку водогону Нікополь - Покров", акцентує Мустафа Найем.

А між тим у Покрівці від цього водоводу нічого не чекають – від слова зовсім. З кранів там йде технічна вода, вся питна – привозна: люди стоять та набирають її.

"Той великий магістральний водогін, який зараз будують, наші проблеми не вирішує – він просто не доходить до нас. На шляху до нього у 20 кілометрів треба перетинати дві залізні дороги, водойми. А у нас самих не вистачить бюджету, аби щось для цього зробити. Зі своїми проблемами громада ні до кого не зверталася – намагаємся все вирішувати самотужки. А який сенс у таких зверненнях – приїдуть, наобіцяють та поїдуть. Не зв’язуюсь і з народними депутатами", ­– розповіла автору матеріалу Виконуюча обов’язки Покровського сільського голови Валентина Мостика.

В той же час громада намагається впоратися власним бюджетом: тягнуть воду, звідкіля можуть, роблять свердловини, отримують осмос від очисних. Планують робити водогін з іншого міста на відстані півтора кілометра. Розробляється проект для будівництва. Це буде більш очищена вода.

"В с. Капулівка та с. Покровське було зроблено 10 свердловин, з них свердловин вода подається в домоволодіння як технічна, а питну воду можливо набрати біля очисних станцій, які розташовані в різних точках сіл безкоштовно, їх налічується 7 штук, с. Олексіївка та с. Приміське забезпечуються питною водою з "Нікопольводоканал", на даний час проблем з питною водою немає. с. Катеринівка та с. Старозаводське забезпечуться з "Покровводоканал": там теж проблем із забезпеченням не виникає. У с. Новософіївка та с. Хмельницьке питну воду завозить КП "Джерело"., - зазначили у Покровській сільраді.

В сільраді зізнаються, що за допомогою все ж зверталися до ОДА, Нікопольської військової адміністрація та благодійників.

Мешканка с Капулівка Юлія Бабенко розповідає, що хтось бере воду зі свердловини, яку зробила громада, хтось зробив свердловину сам. Але якість такої води під питанням, і її краще використовувати для поливу. Це як лотерея – на яку підземну артерію потрапиш. Інші беруть безкоштовно питну воду у бутилях у пунктах роздачі.

"Вода добра, набирати можна скільки завгодно – хоча кажуть, що лише по 20 літрів на одну людину. Лише просять використовувати лише для пиття та приготування їжі, а не для поливу. Поставки регулярні, без затримок. Немає великої проблеми в тому, щоб піти чи поїхати за водою. А тим, хто цього зробити не може, приносять воду соцпрацівники. В селі залишився водопровід. Його відремонтували. І тепер по ньому надають воду зі свердловини – пити її не рекомендують", – розповіла жінка.

У Нікополі питання з питною водою поки що вирішують завдяки міжнародній організації UNICEF, яка вже 11 місяців забезпечує пункти видачі артезіанською водою. За цей час доставили близько 30 мільйонів літрів. Проте після оцінки ресурсів міжнародна організація UNICEF прийняла рішення скоротити обʼєм привозу води та кількість пунктів її видачі.

"Фонд UNICEF завозив артезіанську воду. І зменшення точок, де вода видавалася, та зниження в рази об’ємів видачі – це їх рішення. Є такий варіант, що через декілька місяців це може взагалі зупинитися. В ЮНІСЕФ бачать стабілізацію ситуації тому приймають такі рішення", – пояснив міський голова Нікополя Олександр Саюк.

Проте він на забарився повідомити нікопольчан про наміри щодо підвищення тарифів. "Воно дійсно очікується. Починаючи з 2020 року змінився тариф на електроенергію та багато інших складових. Тому існує потреба у збільшенні тарифу на воду".

Марганецькі комунальники розробили проєкт по відновленню всмоктуючого трубопроводу насосної станції I-го підйому з метою відновлення функціонування об’єктів, призначених для забезпечення життєдіяльності населення міста.

"Одним з комплексів проєкту передбачено подачу води населенню з альтернативного джерела – Миколаївського водосховища. На даний час, на дамбі Миколаївського водосховища збудовано насосну станцію та прокладено трубопровід від Миколаївського водосховища до очисних споруд насосної станції ІІ-го підйому. Вода, яка подається на очисні споруди, проходить всі етапи підготовки перед подачею у мережу споживачів", –розповіли автору в міськраді.

Але показники поверхневої води з альтернативного джерела після очисних споруд при надходженні у водопровідну мережу не відповідають гігієнічним вимогам. Тому у мережу централізованого водопостачання подається вода для використання у побутово-господарських потребах.

Завдяки благодійним організаціям та фондам, до міста питна вода доставлялась автотранспортними засобами з Павлоград та Запоріжжя. На території міста функціонують свердловини, на яких встановлені десять станцій очистки води.

"Для забезпечення потреб населення у централізованому питному водопостачанні започатковано програму будівництва нового водогону (Хортиця)-Марганець-Нікополь-Покров, який має постачати воду з р. Дніпро. Але орієнтовна дата початку роботи нового гідротехнічного об’єкта постійно змінюється. На даний час ситуація суттєво погіршилась. У зв’язку з припиненням постачання води до міста автотранспортними засобами, навантаження на станції очистки води виросло у декілька разів. Скопичення людей у чергах за питною водою (простояти у черзі доводиться 2-3 години) ще більше наражає населення на небезпеку, зважаючи на те, що місто знаходиться під постійними обстрілами ворожої артилерії", – зауважують у міськраді.

"Питної в кранах як не було, так и немає, а черги на свердловинах трьохгодинні й народ, що свариться у них. І ніякого порядку ніде", – підкреслює місцева жителька Лідія Губчик.

Було встановлено 27 пунктів роздачі питної води населенню, до яких питна вода доставляється автотранспортними засобами. До кінця року укладено договірні умови щодо надання транспортних послуг для доставки питної води до міста Марганець та Договір на закупівлю питної води в об'ємі 1 500 м3.

"Стояти по дві години в черзі щоб набрати води – це занадто! І це ще не літо, а що буде коли температура буде вищою? Швидкі чергуватимуть біля кожної свердловини? Закриті свердловини по місту. Сьогодні Новоселівка, Миколаївка, район хлібзаводу, інститут стояли на одну свердловину з 8 ранку до 13.00. Це нормально?", – ділиться інше мешканка Марганцю Ольга Андрущенко.

Не стоять осторонь й партнери. Так, з організацію "Людина в біді" погоджено надання витратних матеріалів для обслуговування станцій очищення води, що встановлені на свердловинах, бутильованої питної води та паливних матеріалів для транспортування питної води по місту та території громади. Представники Міжнародної організації з міграції ні розглядають питання надання трьох додаткових станцій очищення води, які планується встановити у будівлях місцевих учбових закладів.

В той же час, як зазначають у групі типовий Марганець, на одній із вулиць міста вже чотири місяці витік води через порив труби не лише не усувається, але й призводить до погіршення умов проживання на відповідній вулиці. Через недостатній напір люди не можуть нормально використовувати воду в побуті – мити та прати. Мешканці зверталися до відповідних органів та служб щоб вжити негайних заходів. Але ситуація не змінюється, а проблема лишається невирішеною.

Одним з основним підрядників у реалізації проєкту є підприємство "Автострада". Воно підключилося практично з самого початку і взяло на себе магістральний водогін на ділянці Запоріжжя-Томаківка-Марганець загальною довжиною майже 77 км. Цей об’єкт має забезпечити водою жителів громад Дніпропетровщини.

"Промисловий водогін будується з нуля. Це дуже складний об’єкт, ланки якого проходитимуть через сільськогосподарські угіддя, під водою та автомобільними дорогами. Наразі наша команда вже влаштувала 72 км траси. Триває монтаж склопластикових труб. Труби великого діаметра, виготовлені із армованого скловолокном поліефіру. Також проектом магістрального водогону передбачено влаштування 6 насосних станцій та камер перемикання", – розповіли на підприємстві.

В той же час засновник компанії голова Максим Шкіль повідомив про те, що "Автострада" виконує чимало заказів загальнодержавного значення, в тому числі і в галузі енергетики.

"По всім об’єктам інфраструктури підрядники роками просять заплатити кошти. Питання тільки накопляються і не вирішуються. Загальний борг перед Autostrada 12 млрд грн. Ми обслуговуємо кредити, сплачуємо податки, платимо заробітню плату майже 6000 працівникам, утримуємо всі виробничі бази. ️Всі ці відсотки по кредитам - це прямі збитки для компанії, які виникли внаслідок невчасного розрахунку через бездіяльність посадових осіб міністерства фінансів, якщо б кошти були сплачені вчасно, кредити були б погашені і відповідно не було б нарахованих відсотків", – зазначає він.

Шкіль заявляє, що саме так сьогодні працює все інфраструктурне будівництво: бізнес платить податки вчасно, акциз з палива платиться вчасно, а фінансування програм відновлення триває роками.

Експертна думка

"Зараз у селах будують водогони. Люди не чекають кінця війни. І не будуть чекати, поки Укргідроенерго побудує станцію. Вона тоді вже буде не потрібна, бо вода у людей буде через рік-два", – вважає завкафедри ботаніки ХДУ, доктор біологічних наук професор Іван Мойсієнко.

А ось гідролог Віктор Дем’янов каже, що без водосховища підприємствам регіону води не вистачатиме. Кілька водопроводів для подачі води з Дніпра, які будують зараз, можуть зарадити дефіциту води жителям південних областей, але цього мало для промисловості.

"Нове водосховище може бути меншим за обсягами. А наповнити його можна буде за пів року – саме стільки треба, щоб набралася вода", – запевняє вчений.

Таким чином, можна дійти висновків, що розрекламований водогін здатен хіба що на багатомільярдні вимивання бюджетних коштів. Багатьом громадам доводиться вирішувати проблеми без нього та без державної підтримки – власними силами. І реалізація амбітних планів може вилитися банально в те, що якась частка населення води таки отримає. Але промислові підприємства регіону, де це саме населення працює, і які й формують бюджет будівництва водогону, залишаться ні з чим.

Використані також фото: Типовий Марганець, Марганецька міська рада