Павлоград, Першотравенськ, Синельникове, Новомосковськ, а також окремі села і селища Дніпропетровської області найближчим часом перейменують. Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування ухвалив відповідне рішення. В одних громадах люди проти перейменування, в інших хочуть самі вирішувати, як називатимуться їхні міста, проте остаточне рішення буде за парламентом.
У 2015 році Верховна Рада ухвалила закон Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки. Закон забороняв, зокрема, назви міст, що містять імена людей, які обіймали керівні посади в комуністичній партії. Тому перейменування Дніпропетровська і Дніпродзержинська було неминучим.
У Дніпрі навіть провели позачергову сесію міськради, під час якої закликали залишити назву, але змінити сенс – мовляв, нехай назва буде на честь Святого Петра. Проте цей "фокус" не вдався. Як і не вдалося певній групі громадськості переконати парламент ухвалити іншу назву – Січеслав. У підсумку 19 травня 2016 року місто було перейменовано на Дніпро. За це рішення проголосували 247 нардепів.
Цього ж дня у Верховній Раді проголосували за перейменування Дніпродзержинська на Кам’янське. Саме таку назву воно мало до 1936 року. За це рішення проголосували 249 нардепів.
Колишня слобода Матвіївка Самарської паланки була названа на честь осадчого тодішнього поселення – відставного старшини Війська Запорізького Низового Матвія Хижняка. Проте з приходом московії, слободу перейменували. Спочатку - на честь окупаційного військового формування Луганського пікінерного полку – слобода Луганська. Згодом, на честь спадкоємця престолу російської імперії – Павла Першого.
Громадська рада Павлограда виступила категорично проти перейменування, спираючись на дані думки місцевих мешканців. Було проведення опитування на сайті міськради, за підсумками якого 82,9% проголосували за перейменування Павлограда на честь Святого Павла, залишивши слово "Павлоград". При цьому 4,8% не підтримало жодного варіанту, 4,6% проголосували за Матвіївськ, 3,6% за Благомир, 4% за Славгород. Ті, хто проходив опитування, могли запропонувати свої варіанти. Там були і Хижняків, і Гірничоград, і Вовчанськ і Світличний. Однако у парламенті твердо вирішили змінити назву.
Синельникове було назване на честь російського військового та державного діяча. Тепер місту повернуть історичну назву. Перше поселення людей на території сучасного міста носило назву Ейгенфельд, що в перекладі з німецької означає "рідне поле".
Мешканців Синельникового також закликали проголосувати за назву рідного міста, коли стало зрозуміло, що перейменування відбудеться стовідсотково. Найбільше голосів набрав Придніпровськ, хоча на сесії міськради місцеві депутати його не підтримали. Були ще варіанти - Залізничне, Ріднопіль, Січеслав та Любомир. У підсумку депутати міськради ухвалили звернення до парламенту із закликом відкласти перейменування на час після війни, але отримали відмову. Для Синельникового обрали нову назву – Ріднопілля.
На відміну від Павлограа та Синельникового, Першотравенськ з'явився на мапі вже за радянських часів – у 1954 році, імісцеві мешканці не бачать потреби у перейменуванні. За даними місцевої влади, понад 75% жителів проти перейменування в принципі, але тут теж проводили замір громадської думки, і понад 47% жителів обрали назву Шахтарськ. Приблизно однаково проголосували за Мирне, Степове, Затишне, Квітчанськ. У підсумку Верховна Рада майже погодилися з новою назвою, хоча місто називатиметься не Шахтарськ, а Шахтарське.
Власне, це має сенс, оскільки у перші роки існування тут закладалися перші шахти, і селище мало назву Шахтарське. У 1960 році було перейменоване у Першотравневе, а в 1966 році указом презиидії Верховної ради УРСР було перейменоване в місто Першотравенськ. У самому місті кажуть, що у документах до цього рішення ніде не вказано, на честь якого свята воно отримало назву, хоча фактично все зрозуміло.
У Новомосковську варіант нової назви викликав суперечки між жителями і місцевими депутатами. Більшість з них під час опитування висловилися за Січеслав і Новоселицю, у фаворі був також Новосамарськ.
Місто було засноване у 1576 році на правому березі річки Самари, лівої притоки Дніпра. Перші офіційні назви — Самарчик, пізніше Новоселиця, у народі просто Самар (Самарь). У 1794 році отримало зросійщену назву Новомосковськ. Тож варіанти місцевих мешканців були недалекі від історичної справедливості.
Однак під час позачергової сесії міськради народні обранці проігнорували думку містян і рекомендували парламенту ухвалити назву Нова Самарь. Проте у Верховній Раді теж не дослухалися і зупинили вибір на іншій назві – Самар.
Тепер останнє слово за народними депутатами, які мають остаточно вирішити питання у сесійній залі Верховної Ради.