Серед сірих буднів Павлограда є особливе місце — невелике модульне містечко. Воно з’явилося ще понад десять років тому і стало домом для тих, кого війна змусила залишити рідні оселі. За словами місцевих, сьогодні тут мешкає близько п’яти сотень переселенців, передає "Відомо".
Юрій живе тут разом із сім’єю вже рік. Він приїхав сюди із дружиною, сином та тещею, вони отримали окремий будиночок. У ньому — дві кімнати, кухня, власний санвузол і душ. За словами чоловіка, умови цілком прийнятні: взимку тепло, влітку — прохолодно. Єдине, що тривожить — відсутність укриття. Поруч є багатоповерхівка з підвалом, але Юрій занепокоєний: "У такому підвалі під час обстрілу небезпечно".
Ще один мешканець містечка — Валентин. Він тут понад три роки і живе в іншому форматі — у загальному будиночку разом з трьома десятками людей. За словами Юрія, там 15 кімнат, у кожній по двоє людей, а кухня, душ і санвузли — спільні. "Нормально, звикаєш. Головне, що є дах над головою", — поділився він.
Раніше переселенці не платили за проживання. Зараз — 500 гривень з людини щомісяця. Для багатьох ця сума відчутна, але люди кажуть: платять без нарікань, адже розуміють, що утримання містечка теж потребує коштів.
Містечко живе своїм життям: господині висаджують квіти на клумбах, діти бігають між однаковими металевими будиночками, сусіди разом п’ють чай у дворі. Тут панує відчуття тимчасовості, але й водночас — домашнього затишку, який люди створили власними руками.
Для когось це проміжна зупинка на шляху до нової оселі, а для когось — уже постійний дім. Бо війна триває, а модульне містечко у Павлограді продовжує приймати тих, хто змушений починати життя з нуля.