У Павлограді вшанували пам'ять шахтарів, які віддали життя на війні за Україну (ФОТО)

У Павлограді, який живе шахтарською працею, схилили голови перед тими, хто від лопат і прохідниць перейшов до окопів і зброї і віддав за Україну найцінніше - життя, передає "Відомо".

Тут презентували друге видання Книги Пам’яті "Вірні сини України". У ній зібрані історії простих шахтарів, які стали воїнами й полягли за свободу країни. Видання складається з двох частин: перша розповідає про людину в мирному житті — її працю, сім’ю, мрії. Друга — про фронтовий шлях, вибір і подвиг. Це сторінки, де поруч із шахтарським пилом — військовий камуфляж, а поруч зі звичайними буднями — війна, яка обірвала багато життів.

За словами директора "ДТЕК "Павлоградвугілля" Сергія Вороніна, у лавах Сил оборони України зараз воює понад 4,2 тисячі співробітників підприємства. 281 шахтар загинув, 79 — зникли безвісти, ще 10 — перебувають у полоні.

Ці цифри — не статистика. Це незаповнені місця за шахтарськими столами, це дитячі малюнки, що залишилися без адресата, це голоси, які більше не почують рідні.

Біля пам’ятника загиблим шахтарям поклали квіти. Хвилина мовчання розтягнулася у вічність — бо майже кожен у натовпі знав когось, хто не повернувся.

На заході давали маленькі прапорці України та маркери. Кожен охочий міг написати на прапорці ім’я, прізвище, позивний чи рік і встановити його біля пам’ятника. Так утворилося живе поле символів — ніби голоси, які промовляли знову.

Примірники книги передадуть у кожний шахтарський колектив. Вона стане своєрідною родинною реліквією шахтарських династій, щоб пам’ять не перервалася і щоб кожний юнак, який одягатиме шахтарський комбінезон, знав: він — спадкоємець мужності.

Після офіційної частини люди підходили до Книги Пам’яті, гортали її сторінки, уважно читали. На одній сторінці — життєвий шлях воїна у мирному житті, на іншій — його військовий шлях. У цих контрастах — вся суть сучасної України, де шахтар і воїн — це одна людина, герой двох професій.