Кривий Ріг очима митців: у місті пройшла незвичайна виставка "Кривий ландшафт. Укорінення" (ФОТО, ВІДЕО)

Днями в одному з укриттів Кривого Рогу пройшла перша частина виставки "Кривий ландшафт", яка мала назву "Кривий ландшафт. Укорінення", передає "Відомо".

"Укорінення" — це перша серія з трьох проєктів, які присвячені осмисленню криворізького ландшафту як простору історичної пам’яті, індустріальної трансформації та повсякденного життя.

"Виставка "Кривий ландшафт" — це результат діалогу із містом художниць та художників не лише з Кривого Рогу, а й з інших регіонів країни. Їх роботи індивідуальні, емоційні, часом болючі, це не формальні відповіді на тему. Російська війна не залишила нам можливості дивитись на ландшафт відсторонено. Навколишнє стає особистим, коли розумієш, наскільки воно є загроженим, зникомим", — зазначає куратор проєкту Костянтин Дорошенко.

Координаторка та медіатора виставки Ксенія Фурса розповіла кореспондентці "Відомо" більш детально про експонати першої частини виставки, митців, які представили свої роботи, та про самі витвори мистецтва.

У першій частині "Кривий ландшафт. Укорінення" були представлені роботи Віталія Кравця з Києва, Єви Алвор з Запоріжжя та Асі Яковлевої з Дніпра.

"Це абсолютно унікальний погляд ззовні на нашу таку криворізьку "бульку", тому що митці та мисткині походять з інших міст України", — акцентувала Ксенія Фурса.

Перший експонат створено з п'яти металевих дисків, які символізують шари, за допомогою яких можна пізнавати Кривий Ріг. Перший шар покрито кіптявою — він символізує давні часи, до яких люди не мають дотику та не можуть достименно дізнатися, наскільки була глибинною тоді історія. Іржавий пласт — частина історії, яку криворіжці, можливо, хотіли забути, або ж відпустити, але воно все одно не відпускає Кривий Ріг. Третій шар, простріляний, начебто кулями, символізує воєнні події, які спіткали Криворіжжя і за часів глибинної історії козацької доби, і вже за часів сучасної, великої російсько-української війни. Четвертий пласт зображує шум міста, завдяки якому ми можемо дізнатися більше через вивіски. Пʼята пластина чиста і начебто має показувати нам усі чотири попередні, але водночас ми бачимо у ній і себе, що символізує те, що ми не можемо забути наше коріння для того, щоб подивитися на себе якось по-іншому.

Два наступних експонати представлені у вигляді великих вишитих панно, у яких мисткиня зверталася вже до людської нервової системи, як до коріння людини. Ці метафоричні корені, наче нервова система пронизують всі внутрішні органи. Укорінення, як бажання бути своїм в своєму домі, на своїй вулиці, в своєму місті.

"Наші корені так болісно рвуться, відривають шматки живого серця, залишаючи їх тут, в рідній землі, яка народила нас. Україна зробила нас спільнокореневими", — говорить художниця.

Наступна скульптура "Перекотиполе", яку створили у співпраці з криворізькими ковалями з будівельної арматури різного діаметру. "Перекотиполе" присвячене вимушеним переселенцям, для багатьох із яких Кривий Ріг став прихистком.

"Перекотиполе" — є найвлучнішою метафорою відірваності від дому, адже у цієї рослини буквально немає коріння.

"Цей кущ-волоцюга, на жаль, став образом, у якому сьогодні можуть упізнати себе багато українців", — говорить митець про свою роботу.

Завершує виставку симетрична композиція з двох базальтових каменів, які були знайдені у сланцевих скелях Кривого Рогу. Мисткиня декорувала їх рожевими та білими текстильними елементами, адже контраст матеріалів розкриває неможливість замінити рішення життєвих та урбаністичних питань поверхневими покращеннями.

Підкреслила іронію художниця фразою, яка і стала назвою експонату — "В Кривому все рівно". А зображені на каменях роти, які поглинають ноги, символізують втечу від відповідальності.