У Нікополі сталася моторошна подія, яка сколихнула місцеву громаду, за словами очевидців, ще вранці щенята були живі, веселі й доглянуті — сусіди принесли їм їжу, облаштували будку, діти гралися з малятами, але 10 вересня, близько 12:00, три здорові тварини зникли — і згодом їхні тіла знайшли в підвалі покинутої будівлі, передає "Відомо", з посиланням на Олену Вошун.
Очевидці стверджують, що саме у дворі відбулося вбивство щенят. За словами місцевих, дві жінки найняли людину, яка представилася ветеринаром, і цей чоловік провів евтаназію собак на місці.
Імена та подробиці громадяни повідомили поліції і у соцмережах — серед них фігурує прізвище Стаматін Роман, який, за словами свідків, проводив негласні процедури.
Місцеві мешканці звернулися до правоохоронців, вони зафіксували заяву про жорстоке поводження з тваринами і проводять перевірку.
Постраждалі та активісти наполягають на тому, щоб справа була розслідувана максимально відкрито і ретельно, адже мовчання або "замилювання" подібних випадків громада вважає неприйнятним.
"Не можна плакати, опускати руки. Сконцентруватися і зробити все, щоб злочинці були покарані", — написала одна зі свідків у соцмережах.
Саме такий заклик зараз лунає від людей: домагатися, щоб справа дійшла до суду, і щоб винні не уникли відповідальності.
Жорстоке поводження з тваринами в Україні кваліфікується як кримінальне правопорушення — стаття 229 Кримінального кодексу передбачає кримінальну відповідальність за жорстоке поводження з тваринами.
Якщо під час розслідування буде встановлено, що тварин умисно вбили або ж евтаназію провели з порушеннями і без підстав, можливе відкриття кримінального провадження та притягнення до суворої відповідальності як виконавців, так і замовників.
Люди закликають усіх небайдужих не ігнорувати цю справу — поширювати інформацію, збирати свідчення, зберігати відео і фото, які можуть стати доказами.
Слова про помсту чи самосуд неприпустимі: активісти наголосили, що добиватися справедливості потрібно лише законними методами — шляхом звернень до поліції, прокуратури, Держпродспоживслужби та громадських організацій, адже саме системний тиск громадськості і професійна юридична робота дають шанс, що винні не уникнуть покарання.
Ця історія — болісне нагадування: гуманність суспільства вимірюється ставленням до найслабших. Люди, які бачили все на власні очі, сьогодні не лише сумують — вони вимагають справедливості, і саме від того, чи зробить правоохоронна система свою роботу чесно і публічно, залежить, чи не повторяться подібні злочини.