Запах дитинства і праці: у Павлограді показали історичні фото відомого заводу №11 (ФОТО,ВІДЕО)

У Павлоградському історико-краєзнавчому музеї показали фото старого олійного заводу - це підприємство було з непростою долею і великим значенням для міста, передає "Відомо".

Його історія почалася ще у 1928 році. На місці колишнього млина постало нове виробництво — тоді невелике, але з амбіціями. У 30-х роках, коли колективізація різко збільшила посіви соняшника, завод буквально працював на межі можливостей: обсяги переробки виросли в десятки разів. Павлоград дедалі частіше наповнювався тим самим ароматом, який пізніше стане для багатьох символом часу.

Війна зруйнувала майже все. Обладнання й частину працівників евакуювали в Узбецьку РСР, а відступаючи, німецькі війська знищили заводські будівлі. Та життя взяло гору. Вже у вересні 1947-го, невдовзі після звільнення Павлограда, підприємство знову запрацювало. І не просто відновило роботу, а отримало сучасне на той час обладнання.

Завод швидко нарощував оберти: при плані у 50 тонн насіння на добу він переробляв усі 80. До початку 70-х площа підприємства сягнула п’яти гектарів, а воно саме займало три окремі ділянки. Павлоградський олійний завод став важливою ланкою промислового розвитку, забезпечуючи не лише виробництво, а й робочі місця для сотень мешканців.

Старші жителі й досі згадують, як у центрі міста завжди стояв густий аромат олії. Для когось він був ознакою дитинства — коли мама або бабуся поверталися з магазину з бутилкою щойно відпущеної олії, ще теплої, золотавої, з характерним запахом. Для інших — це символ важкої праці, коли батьки або сусіди день у день ішли на завод, а місто жило ритмом промислових цехів.

Павлоградський олійний завод №11 — це не лише про виробництво. Це про епоху, коли заводи були серцем міста, а їхній ритм — пульсом усього життя.