У неділю, 11 серпня, вулиці Кривого Рогу заповнилися людьми, об'єднаними надією та болем. Вони зібралися на проспекті Миру, щоб взяти участь в акції на підтримку військовополонених та зниклих безвісти захисників України. Організаторами акції виступила громадська організація "Центурія", яка тісно співпрацює з сім'ями військовослужбовців, чиї рідні опинилися в полоні або зникли безвісти. Про це передає "Відомо" з посиланням на "Перший Криворізький".
У руках учасників акції були плакати з фотографіями рідних, гасла, що закликають до якнайшвидшого звільнення полонених та повернення додому зниклих безвісти, а також державні прапори України.
Ольга, мати військовослужбовця 17-ї окремої танкової бригади, захисника Маріуполя, поділилася своєю історією. Вона вже понад два з половиною роки чекає на свого сина, який потрапив у полон.
"Ходжу на ці акції, щоб нагадувати суспільству та всьому світу, що наші хлопці сидять у полоні вже довгий час. Хлопці-захисники Маріуполя першими прийняли удар на себе. Усі знають про Маріупольський гарнізон, який вистояв і завоював свободу для багатьох міст країни. знаходилися там у жахливих умовах – у повному оточенні оккупантів без води, їжі та снарядів. Про свого сина у мене немає жодної інформації, але вірю, що він живий. Збили. Мій син у списку полонених з цього літака. Але я щиро вірю, що його не було в літаку. обійняти свого батька. Він знає тата лише по фото, бо був зовсім маленький, коли його батько поїхав на місце дислокації", – розповіла Ольга.
Альона, чий батько вже чотири місяці перебуває у статусі зниклого безвісти, також поділилася своїми переживаннями: "Віримо, що він повернеться, чекаємо на нього. Моя дочка дуже хоче вже побачитися з дідусем".
Руслан, ветеран третьої штурмової бригади, списаний з військової служби через отриману травму та протез, також взяв участь в акції: "Я тут, щоб підтримати їхні сім'ї, дати їм надію. Ми повинні зробити все, щоб вони повернулися додому".
Акція стала не лише символом підтримки полонених і зниклих безвісти, а й нагадуванням про те, що переживають їхні сім'ї, чиє життя пронизано надією на те, що вони колись знову побачать своїх близьких.
Слід зазначити, що це далеко не єдина акція, організована на підтримку полонених та зниклих безвісти в Україні. У різних містах країни проводяться мітинги, демонстрації, акції, спрямовані на привернення уваги до цієї проблеми та активізацію зусиль зі звільнення полонених та повернення їх додому.
Раніше ми розповідали про те, що у Дніпрі планують відкрити центр підтримки сімей зниклих безвісти та полонених.