Вілкул Юрій Григорович

Біографія

1965 – 1968 рр. – токар на заводі гірничо-шахтного обладнання Комуніст (Кривий Ріг).

У 1973 році закінчив Криворізький гірничорудний інститут (кваліфікація – гірничий інженер).

1973-1983 рр. – молодший, старший науковий співробітник, заступник голови профкому Криворізького гірничорудного інституту.

1983-1987 рр. – заступник начальника управління “Криворізкомплектпостачання”.

1987-2003 рр. – старший викладач, доцент, начальник науково-дослідного комплексу, завідувач кафедри, проректор, перший проректор Криворізького технічного університету.

2003-2010 рр. – ректор Криворізького технічного університету (за виключенням періоду з 30 серпня 2006 року по 03 червня 2010 року).

Родина

Одружений. Син – Олександр Вілкул – народний депутат України V та VI скликань від Партії регіонів, VIII скликання (Опозиційний блок). Також займав посаду голови Дніпропетровської ОДА (2010–2012), був віцепрем'єр-міністром України (2012–2014) в уряді Миколи Азарова. Після повномасштабного російського вторгнення і нині – голова Ради оборони Кривого Рогу. Громадськість міста порушувала питання статусу військової адміністрації Кривого Рогу та Ради оборони міста, які очолює Вілкул. Також є дочка.

Політична діяльність

Політичну кар'єру Юрій Вілкул почав як довірена особа кандидата Віктора Януковича на президентських виборах 2004 року. У 2006 році його син, Олександр Вілкул, став народним депутатом від Партії регіонів, а Юрій Вілкул від Партії регіонів був обраний депутатом до Дніпропетровської обласної ради й всю свою каденцію до 2010 року пробув на посаді його голови.

У 2010 році, після обрання Віктора Януковича президентом, син Вілкула зайняв пост губернатора Дніпропетровської області. На думку політичних експертів, кар'єрне просування йому забезпечував Рінат Ахметов, тому Вілкул не забував лобіювати бізнес-інтереси олігарха на вищому рівні.

Фото: Юрій та Олександр Вілкули

Криворізький міський голова

З 8 листопада 2010 року по грудень 2020 року – Криворізький міський голова.

Місцеві вибори 2010

На виборах 31 жовтня 2010 року Юрія Вілкула вперше обрали Криворізьким міським головою.

Місцеві вибори 2015

Восени 2015 року переобраний мером Кривого Рогу. При цьому не обійшлося без скандалів. За результатами підрахунку голосів, Вілкул набрав 49%, а його суперник Юрій Милобог (від Самопомочі) – близько 48%. При цьому Милобог переміг у п'яти районах міста з семи. В найменшому районі міста, Інгулецькому, Вілкул набрав порівняно багато голосів, хоча раніше всі райони міста голосували приблизно однаково на всіх виборах. Розрив між кандидатами становив лише 752 голоси, і опоненти Вілкула заявили про фальсифікації. 27 листопада апеляційний суд Дніпропетровської області відмовив Милобогу в оскарженні результатів виборів.

Створена у Верховній Раді тимчасова спецкомісія з перевірки порушень на виборах мера Кривого Рогу запропонувала парламенту призначити позачергові вибори і 23 грудня народні депутати підтримали цю пропозицію, призначивши вибори у Кривому Розі на 27 березня 2016 року.

На цих виборах Вілкул набрав 70% голосів виборців, але згодом всі бюлетені місцевих виборів у Кривому Розі 2015–2016 років, що мали зберігатись у міському архіві п'ять років, було викрадено. Вілкула було обрано Криворізьким міським головою вдруге.

Місцеві вибори 2020

На виборах 25 жовтня 2020 року Вілкул у першому турі набрав 44,96 % голосів і вийшов у другий тур виборів з Дмитром Шевчиком від президентської партії Слуга народу, що набрав 25,94 %. У жовтні 2024 року Шевчика знайшли мертвим.

Тоді, після першого туру, Вілкул зняв свою кандидатуру, пояснивши це станом здоров'я. Замість себе підтримав кандидата від проросійської партії ОПЗЖ Костянтина Павлова. У першому турі Костянтин Павлов набрав 9,15 % голосів виборців. За результатами повторного голосування Павлова обрано Криворізьким міським головою.

Смерть Павлова та повернення на посаду Криворізького міського голови

15 серпня 2021 року Костянтин Павлов загинув у власному заміському будинку в селі Вільне. Смерть настала вранці 15 серпня, близько 6-7 години. На його тілі були ознаки вогнепального поранення.

Тоді його колишній соратник по "Опоблоку" та багаторічний мер Кривого Рогу Юрій Вілкул назвав смерть Павлова "трагедією для всього міста".

"Мене питали, який у нього був настрій – у нього був хороший настрій, робочий, він провів оперативну нараду на будівництві для нового флагштока, усе було нормально. Усі заступники доповідають, що весело було", – розповів Вілкул-старший.

І додав, що в Павлова "була зброя, але він не мисливець".

Відразу після смерті Костянтина Павлова у серпні 2021 секретар Криворізькоі міськоі ради, депутат від «Слуги народу» Олександр Котляр подав у відставку.

З 26 серпня 2021 року як новообраний секретар Криворізькоі міськоі ради Юрій Вілкул почав здійснювати повноваження Криворізького міського голови до дострокових виборів Криворізького міського голови, хоча за десять місяців до цього Вілкул заявляв, що стан здоров'я не дозволяв йому здійснювати повноваження Криворізького міського голови.

Наукова діяльність

• 1987 – науковий ступінь кандидата технічних наук.
• 1989 – звання доцента.
• 1994 – доктор технічних наук.
• 1996 – звання професора.

Автор та співавтор 8 монографій та близько 120 наукових праць. Має 28 авторських свідоцтв та патентів на винаходи.

Громадська діяльність

Член оргкомітету Світового гірничого конгресу, віцепрезидент Академії гірничих наук України, член Міжнародної асоціації гірничих професорів.

Нагороди

• Орден «За заслуги» III ст;
• 1997 – лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки;
• 2000 – медаль ЮНЕСКО «За досягнення у науці»;
• 2002 – почесна грамота управління освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації;
• 2003 – диплом «Лідер XXI століття»;
• 18 серпня 2009 – орден Данила Галицького – за значний особистий внесок у соціально-економічний, культурний розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення та з нагоди 18-ї річниці незалежності України;
• 14 травня 2004 – заслужений діяч науки і техніки України – за вагомі особисті заслуги в розвитку вітчизняної науки, створення національних наукових шкіл, зміцнення науково-технічного потенціалу України та з нагоди Дня науки;
• 2010 – Почесний громадянин Кривого Рогу;
• 26 травня 2020 – відзнака Міністерства оборони України – медаль «За сприяння Збройним Силам України»;

Скандали та компромати

За час перебування на високих постах батько і син встановили контроль над містом, зосередивши у своїх руках всю владу. Вілкула-молодшого називали неофіційним господарем Кривого Рогу. За даними журналістських розслідувань клан Вілкулів створив справжню бізнес-імперію з найпривабливіших активів в місті. У сферу інтересів сім'ї Вілкулів увійшли найприбутковіші будівельні об'єкти (ТОВ "Крост"), житлово-комунальне господарство (ТОВ "Житлосервіс-КР", "Сітісервіс-КР", "Затишок-2011"), ритуальні послуги ("Ритуал Сервіс Плюс"), бюджетні супермаркети, торгівля хлібом і ін.

У 2014 році після втечі президента Януковича, Вілкул-молодший позбувся посади віце-прем'єра і на позачергових виборах до парламенту пройшов в депутати від нової партії "Опозиційний блок", основу якої склали колишні "регіонали".

У період Євромайдану Вілкули докладали всіх зусиль для придушень акцій протесту. Їх звинувачували в організації груп "тітушок" для переслідування і розправи над активістами.

В ході виборів Юрія Вілкула звинувачували у фальсифікаціях, використанні адмінресурсу і підкупі виборців. Так, він ініціював роздачу тисячам містян по 500 гривень з бюджету під виглядом соціальної допомоги.

Син Вілкула у 2015 програв Борису Філатову на виборах мера Дніпропетровська і в пресі писали, що, програвши Дніпропетровськ, клан Вілкул намагається утримати владу в Кривому Розі.

Про зв’язок Вілкула зі злочинною діяльністю не раз заявляв і Міхеїл Саакашвілі. У червні 2017 його в місті закидали яйцями і облили зеленкою. На що Саакашвілі прямо заявив, що місто знаходиться під контролем “злочинного угруповання Вілкула”. І що, нібито це вони відправили до нього тітушек, які закидали Саакашвілі пакетами з зеленкою. Після він навіть пожартував, що “місцеві бандити” хотіли зробити з них Партію зелених. Хоча зустріч тоді все-таки відбулася.

Не обійшли стороною Вілкула й фінансові скандали. У червні 2017 до мера Кривого Рогу і двох його заступників нагрянула Генеральна прокуратура. Тоді обшукали міську раду, будинки і офіси засновників і голів підприємств, яких і підозрювали в легалізації 200 мільйонів гривень бюджетних грошей, виділених в 2016 році. Про це заявив генпрокурор Юрій Луценко. Перевіряли причетність самого Вілкула, а також Євгена Удода та Олександра Катриченко – його тодішніх заступників.

У червні 2017 року ЗМІ писали, що один зі свідків у справі прямо звинуватив Юрія Вілкула та його сина в безпосередній організації виведення бюджетних коштів через тендери і цілий ряд підприємств. Окремо йшлося про ТОВ “КРОСТ”, а також “Акватик Протект”, “Криворіжіндустрбуд” і “Криворіжелектромонтаж”.

Правоохоронці перевіряли факти розкрадання бюджетних коштів, виділених міськраді в 2015-2016 роках. Якраз тоді Вілкула зі скандалом переобрали міським головою. За даними слідства, в корупційних схемах тоді були задіяні 23 підприємства. А загальна сума махінацій могла перевищувати 2 мільярди гривень.

Вілкул-старший також балотувався в мери від "Української перспективи". Основним конкурентом чинного мера став Дмитро Шевчик - гендиректор Центрального ГЗК, топ-менеджер холдингу "Метінвест" Ріната Ахметова, кандидат від партії "Слуга народу". Таким чином, Вілкули на мерських виборах виявилися в опозиції не тільки до Ахметова, але і до президента Володимира Зеленського.

Партію “Блок Вілкула “Українська перспектива” просували через схожий за назвою благодійний фонд ще задовго до місцевих виборів. Використання фонду допомогло приховати походження коштів, які направлялися на “засівання” Кривого Рогу.

Представники Фонду Вілкула передали продуктові набори пенсіонерам до 9 травня, передали засоби захисту у дніпровську лікарню, роздали понад 5,5 тис. продуктових наборів для криворіжців, розвезли по лікарнях Дніпра великодні подарунки медикам та пацієнтам.

За два тижні до виборів Юрій Вілкул у відео-зверненні до городян заявив, що з боку влади на нього чиниться тиск. За словами Вілкула, його вмовляли зняти свою кандидатуру з виборів, пропонували гроші, залякували, потім реанімували відкриту Юрієм Луценком кримінальну справу. Тому що їм важливо "підняти зелений прапор саме над Кривим Рогом. Будь-яким шляхом".

У першому турі Юрій Вілкул отримав 46,27% голосів, у той час, як кандидат від партії президента Дмитро Шевчик набрав 25,94%.

27 жовтня 2020 у Facebook Олександр Вілкул звинуватив конкурентів в тому, що вони вкрали у Юрія Вілкула перемогу в першому турі. Він згадав про "7 мільйонів доларів, витрачених господарями Шевчика на перший тур", а також про підрахунок голосів та екзит-поли.

"Хлопці, поясніть хто-небудь Зеленій Кнопочці, що Савік Шустер отримує зарплату в тій же касі, що і Шевчик, і половина фракції "Слуга народу", а сам телеканал належить тому ж олігархові, якому належить і Шевчик", – написа він.

Хоч він не назвав прізвище олігарха, та очевидно, що мова йшла про Рината Ахметова.

17 листопада 2020 року на сайті Криворізької міськради з'явилося відеозвернення Юрія Вілкула. У ньому він відмовився від участі в другому турі виборів за станом здоров'я.

Статки

У декларації виконуючого обовʼязки мера Кривого Рогу Юрія Вілкула за 2024 рік є деякі зміни порівняно із минулорічним звітом.

Так, за 2024 рік Юрій Вілкул отримав 1 409 189 грн зарплати від виконкому криворізької міськради. Тобто 117 432 грн щомісячно. У порівнянні з 2023 роком його зарплата дещо зменшилась.

Також Юрій Вілкул задекларував 277 960 грн отриманої пенсії.

Проценти від банку сумарно становлять 1 667 358 грн. Зарахування номіналу облігації внутрішніх державних позик – 525 тисяч грн, а також 88 659 грн доходів від цінних паперів.

Дружина Валентина отримала 84 094 грн пенсії, 108 757 грн інших доходів від ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» та проценти від банку 177 380 грн.

Нерухомість

Юрій Вілкул володіє елінгом площею 74,5 м2 та гаражем на 16,6 м2 у Алушті, в тимчасово окупованому Криму. Цю нерухомість він придбав у 2003 році.

Дружина Валентина Вілкул має у власності будинок площею 255 м2 та земельну ділянку у 800 м2 в селі Східниця Дрогобицького району Львівської області. Цю нерухомість родина придбала у 2003-2004 роках.

На доньку Вілкула – іноземну громадянку Тетяну Михаленко, записана квартира у Кривому Розі площею 77,4 м2, куплена у 2008 році, а також будинок на 275 м2 та 2640 м2 землі у селі Карачунівка Криворізького району. Подружжя має право користуватися майном доньки.

Автопарк

Подружжя отримало негрошові подарунки від сина Олександра Вілкула: 881 045 грн батькові та 563 869 грн матері. Саме стільки коштують дві Toyota Land Cruiser, що зʼявилися у 2024 році у подружжя Вілкулів – одна з автівок 2004 року випуску, інша – 2013. Крім того, з 2008 року Валентина Вілкул їздить на Mercedes-Benz ML-350 та володіє причепом «Сантей» з 2014 року вартістю 21 300 грн.

Рахунки у банках

На банківських рахунках Юрія Вілкула зберігається сумарно 12 459 956 грн. Готівкою 1,5 млн гривень, 110 тисяч євро та 120 тисяч доларів. У дружини на рахунках в банках 1 453 948 грн та 575 доларів.

У 2024 році в. о. мера Кривого Рогу придбав цінних паперів на суму 600 147 грн.