Історик з Дніпра розповів про головну проблему Нового Кодака

Останнім часом ведуться активні дискусії щодо заснування міста Дніпро. Вони виникають через різні інтерпретації історії. Рішення з цього питання міська влада поки не ухвалила. Дніпровський історик Валентин Старостін зазначив, що поселення Новий Кодак, розташоване на території Новокодацького району міста, є одним із двох головних претендентів на право називатися першоосновою сучасного Дніпра. Водночас він розповів і актуальну проблему, пов'язаною із датою заснування поселення. Про це повідомляє "Відомо" з посиланням на публікацію у Facebook Валентина Старостіна.

Як відомо, офіційне заснування міста Дніпро князем Потьомкіним у 1776 році протиставляється попередньому існуванню козацьких поселень на цих землях. Хоча офіційно місто засноване 1776 року, козацька спадщина регіону підкреслює тривалу історію людської присутності та діяльності на цій території, що створює дискусійний простір щодо визначення точної дати "заснування".

У контексті цього питання історик опублікував деякі міркування.

"У міста Новий Кодак є недолік. Точніше, це недолік з точки зору нашого часу, з його вимогами до простих і зрозумілих дат, рішень і проблем. А так, цілком нормальна проблема для історичних міст - Новий Кодак не має певної дати заснування.

З одного боку, місто має традицію. Дуже поважну традицію, яка невідомо коли зародилася, але озвучена і зафіксована без дрібки 200 років тому, у розповіді Микити Коржа з його "заснований за польського панування". Підхоплена Гавриїлом і іншими любителями історії, означена Феодоієм у досить дивних датах 1645 та 1650, ця традиція тягнеться вже через наукові і не дуже наукові праці ХХ та й початку ХХІ сторіччя теж. Десь з усввідомленням, що це лише традиція, десь із вірою, що саме так і було.

З іншого боку, є об'єктивна реальність з особливостями географії, політики, економіки, потреб часу. Новокодацький мис був не надто затребуваний у добу "уходів", раннього козацтва та за поляків теж. Надто низький, надто відкритий з суходолу він потребував додаткових серйозних ресурсів для облаштування в той час, як довкола вистачало місцин набагато більш зручних. Це не виключає звичайно того, що хтось і зупинявся при ньому ненадовго, але саме зупинявся і ненадовго. Його недоліки почали перетворюватиь на вигоди десь під кінець Руїни, як місця можливих переправ на шляху з Лівобережжя до Січі. Але, облаштування постійного перевозу через Дніпро справа не така легка, як здається. Потрібні човни і люди на них і хоча б трохи додаткової сторожі по обох берегах (а краще ще й трохи укріплень). Тож час від часу, можливо тут хтось і переправлявся. але стаціонарний перевоз було облаштовано набагато далі на північ при Переволочні", – пише Старостін.

Він зазначив, що час Нового Кодака прийшов у середині 1690-х років, коли виникли проблеми із логістикою під час Дніпрово-азовських походів. Вже у 1695 році тут переправляли припаси для врмії з Новобогородицька, бо візники не забажали пертись через Переволочну.

"Чим вони переправлялись важко сказати, але переправились. А стаціонарний перевіз зобов'язаний своєю появою переправі "при Кодаку" військ гетьмана Іввна Мазепи у 1696 році. Бо гетьман пішов собі далі. але певна кількість суден, чи то пошкоджених, чи то непридатних для подолання порогів залишилась (залишилось ще багато чого, але то вже інші історії). І все чудово запрацювало.

Цікаво, що сьогодні, намагаючись визначити вік Нового Кодака ми, в рівній мірі, можемо спиратись, як на поважну двохсотрічну традицію, так і на зрозумілу і навіть задокументовану реальність. Історичні міста вони такі, для них поважна традиція важить не менше, ніж реальні події. Єдине що визначаючись із цією датою необхідно чітко артикулювати, що ми обираємо і чому.

А потім працювати далі", – йдеться у публікації.