На мапі сухо відмітили червоним дім мого дитинства, куди я не маю змогу повернутись вже 12 років. Там же, червоним, пансіонат "Шахтар" на березі Азовського моря. Десь там, у бетоні, задихнулася Мар’їнка. Під червоним - мільйони зламаних і понівечених життів та доль.
А ще на цій мапі Словʼянськ, з якого 11 років тому випустили Гіркіна і дали зелений коридор до Донецька. На цій "розмальовці" Словʼянськ не червоний. Але десь за 7 тис км ним скоріше за все саме зараз торгують ті, хто міг тоді, у 2014, не слухати те єхидне "настамнет", і не висловлювати свою стурбованість, а дати зброю.
Джерело - Facebook Олесі Остафієвої