У вересні 1955 року Дніпро пережив одну з визначних подій своєї інфраструктурної історії — після багаторічної відбудови офіційно відкрили верхню частину Амурського мосту для руху автомобілів і трамваїв. Особливою родзинкою стала поява підйомного прольоту, який дозволяв великим суднам безперешкодно проходити під залізничними коліями, передає "Відомо", з посиланням на "Мій рідний Дніпро".
Амурський, або ж Старий, міст має довгу та драматичну історію. Його спорудили ще 1884 року за проєктом інженера Миколи Белелюбського. Тоді це був передовий технічний витвір: міст отримав золоту медаль на Всесвітній виставці в Парижі у 1889 році за інноваційну металеву конструкцію. Але доля споруди була непростою — він неодноразово руйнувався у воєнні роки. Зокрема, у 1943-му під час відступу окупантів, міст знову підірвали. Тимчасово його відновили на дерев’яних опорах, рештки яких можна побачити й нині, а вже 1944 року по мосту знову пішли поїзди. Проте справжнє друге життя він отримав у 1955-му, коли міст фактично звели наново.
Дослідник історії міста Ханс Калінін нагадав про цю дату й опублікував унікальні світлини. На фото — перший трамвай, що перетнув міст після реконструкції. Як зазначив історик, тролейбусну лінію відкрили вже наступного, 1956 року.
Відновлений міст у багатьох рисах відрізнявся від оригінального. Від старої конструкції залишилися лише опори та загальні обриси ферм. Новим елементом став розвідний проліт, який забезпечував прохід великогабаритних суден. Як згадував інженер-мостовик Наддніпрянської залізниці Віктор Стратулат, у 1955 році на мосту одночасно працювали три системи підйому — електрична, дизельна та ручна. Згодом дизельну прибрали як зайву, адже електричний механізм було під’єднано відразу до двох підстанцій з різних берегів. Для страховки ж залишили брашпіль — корабельний пристрій для ручного підняття якорів, який навіть у 2012 році залишався у робочому стані.
Система включала поліспасти, восьмирядні троси діаметром 36 мм та противаги вагою по 300 тонн. Одна операція підйому займала близько години. Проте історія пам’ятає й драматичні моменти: під час однієї з пожеж вогонь спалахнув у технічному приміщенні на підйомному прольоті. Звичайні пожежні машини виявилися безсилими, і лише катер із порту потужним струменем води приборкав полум’я. На щастя, головні двигуни не постраждали.
У листопаді 1977 року поруч із Амурським мостом збудували ще один — п’ятий у місті, призначений винятково для залізничного руху, теж обладнаний підйомним прольотом. Востаннє масштабну реконструкцію Старий міст пережив у 2002 році, коли замінили дорожнє покриття. Втім, капітального ремонту підйомних механізмів обох мостів із того часу так і не проводили. Електродвигуни, редуктори, кабелі й механічні частини давно відпрацювали свій ресурс, а їхній строк служби вже перевищив усі нормативи.
Таким чином, Амурський міст — це не просто транспортна артерія. Це символ витривалості та відродження, пам’ятка інженерної думки й водночас нагадування про необхідність берегти та оновлювати унікальні споруди, які залишаються серцем інфраструктури міста.