Центр Дніпра сьогодні — це діловий та культурний район із жвавими вулицями та сучасними будівлями. Однак багато жителів не підозрюють, що під фасадами цих споруд та асфальтом доріг ховаються старовинні цвинтарі, де лежать тисячі городян, у тому числі козаки, робітники та воїни. Про це передає "Відомо" із посиланням на Телеканал D1.
Історія сягає корінням у XVIII століття і пов'язана з основними етапами розвитку міста.
У середині XVIII століття на місці сучасних вулиць Андрія Фабра, Набережної, Барикадної та Староказацької розташовувалась слобода Половиця — одне з перших поселень Катеринослава з населенням близько тисячі людей.
Цвинтар Половиці, який вважається найдавнішим у центральній частині міста, знаходився на схилі пагорба за Довгою балкою. Археологічні знахідки при будівництві корпусу "Дніпровської політехніки" та біля пам'ятника Ломоносову на початку XX століття виявили останки козаків, а також фрагменти одягу та хрестиків, що свідчать про давні поховання.
Другий за старшинством цвинтар, що діяв з 1794 по 1837 рік, розташовувався на території нинішніх вулиць Нігояна, Щепкіна та Вірменської громади, неподалік залізничних вокзалів.
Тут ховали робітників місцевих фабрик — висока смертність, серед яких пояснює швидке наповнення некрополя. З 1860-х років район став відомий як Чечелівка та активно розвивався.
У період світових воєн на цвинтарі ховали військових обох сторін - союзників та противників. Після Другої світової війни цвинтар був ліквідований, а на його місці збудували парк Калініна, який почав оновлюватися та упорядковуватися з 2000-х років.
Засноване наприкінці XVIII століття Головний цвинтар міста став місцем упокою понад 100 тисяч осіб, включаючи губернатора Катеринослава Василя Каховського. Воно займало територію, обмежену вулицями Херсонської, Короленка та Костомарівської — у самому центрі сучасного Дніпра.
У 1936 році цвинтар був знесений радянською владою, а на його місці збудували стадіон "Сталь" (пізніше "Металург"). 2008 року на цьому місці спорудили "Дніпро-Арену". Під час будівництва знаходили залишки склепів та кришки трун, а також фундамент Воскресенської церкви.
Севастопольський цвинтар, що функціонував з середини XIX століття до 1949 року, розташований на Сімферопольській вулиці, Героїв Крут та архітектора Олега Петрова. Тут поховані учасники кількох воєн, жертви голодомору та відомі катеринославці — поети, історики, лікарі. Кількість похованих оцінюється у десятки тисяч.
Після закриття цвинтаря на його території звели житлові будинки та меморіальний парк. Місцеві жителі зазначають, що при будівництві та після дощів у підвалах та дворах знаходили людські кістки та частини трун.
На місці нинішнього Писаржевського парку раніше розташовувався Новий міський цвинтар, який працював з 1917 до кінця 1950-х років. Це був основний некрополь для червоноармійців Другої світової війни та значної частини цивільного населення.
Збереглася лише могила відомого архітектора Олександра Красносільського, роботи якого прикрашають фасади кількох центральних будівель Дніпра. Решту могил було перенесено на Запорізький цвинтар, а територію перетворили на парк. Однак при будівництві та ремонті тут регулярно знаходять останки, що нагадують про забуту історію.