На передовій Донбасу воїн на псевдо "Дядя Вітя" стоїть біля окопу й уважно прислухається. Гул ворожого FPV-дрона він розпізнає навіть на відстані — досвід полювання на звіра тепер допомагає йому в іншій війні, передає "Відомо", з посиланням на 128 окрему важку механізовану бригаду "Дике Поле".
Йому 59. Дехто вважає цей вік "занадто поважним" для служби, але сам Віктор тільки усміхається:
"Я ж мисливець зі стажем, звик до зброї".
Колись він стріляв у лісі, а тепер — у небі. На початку вторгнення чоловіка не взяли в армію, мовляв він старуватий. Тоді Віктор зібрав із односельцями загін самооборони: разом патрулювали вулиці, ловили мародерів і передавали поліції. Та коли у вересні 2023 року прийшла повістка, він зітхнув із полегшенням — нарешті зможе воювати офіційно.
Спершу був водієм, а згодом потрапив у 128-му окрему бригаду "Дике Поле". Там його призначили інженером із протидії дронам. Освоїти новітні технології для Віктора було дрібницею.
"Я за два дні все зрозумів. Якщо людина хоче — не треба ні місяців, ні курсів".
Зі зброєю — та сама історія: холоднокровність і тренування. Він пригадав, як із сьомого пострілу збив ворожий FPV, а восьмий патрон заклинило.
Побратими тоді кричали: "Невже збив?", а Віктор спокійно відповів: "Є таке діло".
А поза фронтом він багатодітний батько. Старшій доньці вже 33, а наймолодшому синові — лише 8. Кілька тижнів тому дружина привезла малого в гості. Віктор не відходив від нього ні на крок: показував, як заряджати автомат, як правильно тримати зброю.
"Дуже шкодую, що з шести до восьми років мене не було поруч. Це час, коли хлопцю особливо потрібен тато", — зізнався він.
Син і дружина вже повернулися додому, а Віктор знову в строю. Каже, що зараз відчуває особливу силу — адже має кого берегти.
"Війна навчила простому: не можна думати про вік, про втому. Треба думати про дітей і про те, щоб вони жили вільними", — підсумував він.