Від ножиць і важких тканин до сучасних матеріалів: як у Павлограді волонери допомагають ЗСУ (ФОТО)

У Павлограді працює волонтерський хаб імені Дмитра Руденка. Його створили ще у 2022 році, а на початку 2024-го він отримав ім’я на честь волонтера та активіста Дмитра Руденка, який пішов на фронт і загинув наприкінці 2023 року, передає "Відомо".

"Ми вирішили, що маємо продовжувати його справу. І на честь пам’яті Дмитра, і з дозволу його родини хаб тепер носить його ім’я. Це про спадкоємність, про дружбу і про те, що його внесок і далі живе в нашій роботі", — розповіла голова організації Олена Кочанова.

Основна діяльність хабу — плетіння маскувальних сіток. Тут гуртуються люди, чиї рідні служать на фронті, ті, хто втратив близьких, або просто небайдужі мешканці. Разом вони не лише допомагають військовим, а й підтримують один одного.

На початку війни волонтерський рух був масовим: "У 2022 році було набагато більше людей. Тоді багато хто залишився без роботи, не знав, чим займатися, і знаходив тут і сенси, і підтримку. Зараз частина людей повернулася до своїх справ, хтось виїхав в інші міста, хтось створив власні ініціативи. Але у нас залишилася стабільна команда, яка добре знає, що і як робити", — пояснила Кочанова.

Робота у хабі налагоджена до найменших деталей.

"Це вже система, яка працює без вихідних, щодня. Є чіткий розподіл ролей, кожен знає, коли може долучитися, і це дуже важливо для сталісті", — додала вона.

Втім, шлях до сучасної ефективності був непростим. Спершу волонтери використовували звичайну тканину, яку доводилося вручну різати ножицями на смужки. Це займало багато часу та сил, а ще й сам матеріал виявився непридатним для різних погодних умов — під дощем чи снігом він намокав, ставав важким і не тримав форму.

"Тоді навіть "Укрзалізниця" передавала нам матеріали, ми їх виварювали й фарбували у військові кольори. А зараз ми вже замовляємо спеціальний сучасний матеріал — він легкий, не намокає і витримує будь-яку погоду", — пояснила Кочанова.

Також великим проривом стало те, що наш земляк, Шахтар, Герой України, зробив спеціальні стенди для нарізання тканини, це полегшило роботу.

Крім маскувальних сіток, у хабі робили й інші корисні речі для фронту: свічки, теплі шкарпетки, шапки, невеликі килимки для сидіння на холодному. Майстрині й сьогодні шиють різні пакунки, які передають військовим, аби ті мали бодай трохи домашнього затишку на передовій.

"Це наш спосіб передати частинку любові й тепла кожному захиснику", — додала волонтерка.

Попит на сітки не зменшується від початку війни. Середній термін очікування замовлення складає декілька днів, адже у день волонтери можуть зробити лише одну сітку.

Загалом уже сплели й передали понад 1200 маскувальних сіток.

Фінансово допомагає і громада, і різні організації — вони збирають кошти на матеріали. А волонтери своєю щоденною працею перетворюють їх на реальний захист для українських воїнів.