Якщо ми цю зустріч на Алясці розглядаємо із символічної та практичної сторони, то зрозуміло, що щось залишилося за кадром – якісь двосторонні угоди. Я завжди наголошую, що це була зустріч двох капіталістів. І результат цієї зустрічі, який залишився поза публічним простором, ми скоро побачимо, тому що це буде сильно впливати на глобальну економіку і багато інших нюансів.
Якщо ми розглядаємо цю зустріч з точки зору боротьби, війни, спроби домінувати і впливати на процес мілітаризації світу, то для мене це був якийсь дисонанс, як американські десантники на колінах стелять червону доріжку для вбивці, в якого руки червоні від крові. На стратегічній військовій базі приймати росіян, в яких ФСБшники усі – від президента до масажиста, для мене неприйнятно.
Було видно, що путін насолоджувався, було видно, що путін відвик від таких масштабних заходів світового рівня.
Щодо можливого повітряного перемир’я, про яке зараз говорять, то путін і надалі намагатиметься послабити нас там, де ми достатньо сильні та ефективні. А саме – по знищенню російської інфраструктури. Бо риторика Трампа менше впливає на припинення війни, ніж наші удари по їхніх нафтопереробних станціях, по їхній залізниці, по їхній логістиці, по їхніх аеродромах, заводах і арсеналах. Це те, що реально прискорює послаблення російської армії. І це реально прискорює потенційні переговори, як такі. А я продовжую наполягати, що реальний переговорний процес, а не якісь там консультації, можливий лише за умов, коли засідатимуть глави держав, які воюють, і глави держав, які беруть на себе відповідальність за гарантії закріплення цих договорів. Коли утворюватимуться союзні групи держав, які розуміють, що їхня колективна безпека перебуває в їхніх руках.
Те, що ми зараз бачимо, це просто політичні і гри і спроби притертися одне до одного.
Джерело - ефір Івана Тимочка