Павлоград останніми роками робить кроки назустріч людям із інвалідністю, у місті все більше підприємств обладнані кнопками виклику: якщо людина на кріслі колісному не може самостійно потрапити всередину, достатньо натиснути кнопку — і працівники виходять на допомогу, передає "Відомо".
На вулицях можна зустріти чимало пандусів - це свідчить про прагнення міста створити більш комфортні умови для пересування.
Втім, не все так добре, як хотілося б - пандуси є, але не завжди зручні.
Багато конструкцій мають занадто різкий нахил або ж складні повороти, які людині на візку подолати складно. Подекуди пандус є формально, але фактично він не виконує своєї функції.
Схожі проблеми і з тротуарами. Є місця, де людина може без проблем заїхати, але виїхати вже не зможе: попереду виявляється високий бордюр, який стає непереборною перешкодою.
У деяких районах тротуари на виїзді перекриті бетонними півсферами, що унеможливлює рух візка на пішохідний перехід.
Є й інші "пастки": на одному боці пішохідного переходу облаштований зручний спуск, а на протилежному — високий бордюр. Така ситуація змушує людей або шукати обхід, або ризикувати власною безпекою.
Ще одна проблема — це дороги й тротуари із великими ямами, куди іноді виходять спуски для візків. Крім того, глибокі й широкі зливні решітки посеред тротуару можуть стати серйозною загрозою: колесо легко застрягне, а дістатися далі буде важко.
Павлоград дійсно рухається у напрямку безбар’єрності: кнопки виклику та наявність пандусів — це позитивні зміни, але місто ще має багато "сліпих зон", які створюють небезпеку та обмеження для людей з інвалідністю.
Справжня безбар’єрність — це коли будь-яка людина може безпечно й комфортно дістатися туди, куди їй потрібно, Павлограду ще доведеться пройти цей шлях.